hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
ІІ світова війна і Україна (1939-1945)


«Повідомлення фюреру»
[Доповідна записка міністра окупованих східних областей А.Розенберга на ім’я А.Гітлера, щодо Наради з командувачами тилових районів груп армій]

(21 грудня 1942 р.)


_________________________

Копія

Берлін, 21.12.1942    
R./H. – 756 / 42. g. Rs. –    
Таємна справа рейху    

Повідомлення фюреру

Стосовно: Нарада з командувачами тилових районів груп армій.

За погодженням з начальником ОКВ 18.12. в мене відбулася нарада командувачів та представників оперативних тилових районів груп армій «Північ», «Центр», В, груп армій А та B. Окрім того були присутніми представники Генерального штабу Вермахту, генерал-квартирмейстера, Оперативного штабу збройних сил та Господарського штабу Схід. Розглядалася теми: загальний розвиток з 1941 р., вплив господарчих та політичних акцій, що проводилися раніше, становище населення та пропозиції стосовно забезпечення постачання та збільшення виробництва продукції.

Командувач тилового району групи армій «Північ» пояснив, що особливо негативний вплив на настрої справляють методи примусового вербування на роботу, багато з ще незавербованих намагалися зв’язатися з партизанами. Працездатних здорових робітників майже немає, нові запити на робочу силу до Німеччини можуть вичерпати ті залишки ресурсів, що ще є. Незважаючи на це падіння настроїв все ж таки ще не виглядає як катастрофічне. Необхідним проте було б забезпечення жертв антипартизанської боротьби, при чому не стільки грошима, скільки речами.

Командувач тилового району групи армій «Центр» розвинув в своїй доповіді цю точку зору. Навряд чи комусь з завойовників було ще легше, ніж Німеччині на Сході. З 4,5 мільйонів населення його області лише 500 тис. мешкає в містах. Решту являють собою селяни, які свідомо проявили антибільшовицькі настрої та бажання працювати. Проте спостерігається істотне погіршення настрою, оскільки нічого не було зроблено для задоволення повсякденних потреб, до цього частково додалося також погане поводження з боку військ. Проте близько 20% контингенту, який вимагався, зголосилося на роботу до Німеччини добровільно. Треба відзначити певне послаблення авторитету вермахту. Головним недоліком є відсутність єдиного для руського населення по цей і по той бік руського фронту запального політичного гасла про його майбутнє. Незважаючи на це вдалося озброїти 31 тисячу руських поліцейських, які активно вступили в боротьбу проти партизанів. Ця руська служба порядку втратила близько 1200 вбитими. Існуюче допоміжне управління володіє ситуацією дуже добре, наприклад блискуче організувало будівництво шляхів. На підставі одержаного досвіду він пропонує пообіцяти певну автономію для руських областей, оскільки, якщо люди закликаються до боротьби та жертв, вони принаймні мусять знати заради чого все це. Необхідно було б забезпечити їм в якійсь-то формі руську батьківщину, зміцнити самоврядування та, за наявності існуючого потягу до освіти, гарантувати їм дозвіл на створення певної кількості освітніх закладів в обсязі 7-річної школи з фаховою підготовкою (спеціалісти), без загальних інтелектуальних професій. Окрім того необхідним є визнання в певному обсязі права приватної власності на невеликі підприємства, для ремісників та селянства. Важливим є також пропагандистське використання такого роду заходів за руським фронтом. Існуюча адміністрація показала в цьому відношенні гідний для наслідування приклад, оскільки забезпечила в своїй області надходження понад 17 мільйонів марок податків. Необхідно було б ставитися до росіян без презирства, адже вони не є, як самі вони зазначають, «білими неграми». Саме останні запити на добровольців підвищують слушність таких пропозицій.

Група армій В (Східна Україна) в основному приєднується до цієї точки зору. Вона зробила наголос на збільшенні кількості банд в північній частині Україні. Необхідно було б тут також висунути позитивні цілі. Ми не можемо знаходитися на великому Сході без підтримки. Населення сьогодні поки що за нас. Проте це може змінитися, якщо не буде висунуто позитивних гасел. Група армій В також виступає за певне поновлення приватної власності, за гасло, яке гарантує українцям батьківщину. Необхідно було б фактично здійснити аграрні перетворення та забезпечити задоволення культурних запитів шляхом запровадження семирічної школи. Всі представники в цьому зв’язку робили наголос на тому, що будь-які практичні фахові знання вимагають інших передумов, ніж ті, які може створити одна чотирикласна школа в юнацькому віці.

Церква до сьогоднішнього дня ніяким чином не проявляла ознак нелояльності. Масштаби залучення на роботу вже перейшли межі допустимого. Повідомлення про погане поводження в Німеччині потрапляють до населення. Наступальна операція може бути здійснена лише із населенням.

Група армій В цілковито приєднується до висловлювань командуючого тиловим районом групи армій «Центр». Якщо кожна дивізія матиме тисячі добровільних помічників, можна керувати народом лише психологічно, і слід сподіватися, що це зробити ще не пізно.

Представники Оперативного штабу збройних сил та Генерального штабу сухопутних військ стоять також на схожих позиціях. Передусім вони наголошують на тому, що проблема населення є найбільш значущою, і пропонують просити фюрера надати роз’яснення народам Сходу; це, з огляду на надзвичайну популярність фюрера, може справити дуже сильний вплив на населення. Подібного роду прохання висловив керівник Господарського штабу Схід і попросив рейхсміністра Сходу доповісти по цьому питанню фюрерові. Всі міркування про майбутнє зараз є не настільки важливими. Необхідно виграти війну і заради цієї мети зараз треба досить тверезо вдаватися до всіх заходів політичного та економічного плану.

Керівник Шефгрупи Сільське господарство (Міністерство окупованих східних областей та Господарський штаб Схід) з метою забезпечення всебічного розуміння вимог описав ситуацію на Батьківщині. До речі, він зробив розпорядження для окупованих східних територій, зміст якого полягає в тому, що промислові вироби мусять віднині розподілятися не за попереднім принципом, а за правилом – хто більше виробив, той більше і одержує. Він також стоїть на позиції, що врожай можна конфісковувати насильно, проте одне насильство не в змозі забезпечити на тривалий період зростання продукції. Керівник Шефгрупи Економіка (Східне міністерство та Господарський штаб Схід) охарактеризував великі потреби, які необхідні для забезпечення виробництва вугілля та заліза, водночас він вважає за необхідне піти на поступки населенню, що активно співпрацює.

На початку і наприкінці я вказав на те, яку небезпеку являє собою Росія, незалежно від форми режиму, з централізованим управлінням, так що поділ на рейхскомісаріати та їхнє подальше територіальне членування мусить в майбутньому виключити цю небезпеку. Створення різного роду легіонів є можливим хіба що для Кавказу в силу національної ідеології народів Кавказу. Подібного роду прагнення проявляють також інші народи. Звідси постає проблема, чи можливо в єдиній Росії висунути гасла, які протягом тривалого часу будуть дієвими у боротьбі проти більшовизму, без того, щоб водночас не викликати недовіру в інших народів.

В дискусії неодноразово наголошувалося на тому, що досвід використання руських антипартизанів був відмінний, що навіть керівники цих груп, цілком свідомо погоджуючись відмовитися від неруських земель, хотіли боротися виключно лише за руську батьківщину.

Завершуючи я дозволю констатувати, що в більшості доповідей представників вермахту, виходячи з досвіду, який вони одержали на фронті, і особливо враховуючи визначну роль місцевого населення, наголошувалося на необхідності поставитися до ситуації максимально серйозно. До них приєдналися керівники сільського господарства та промисловості. Я пообіцяв якомога скоріше доповісти фюрерові про таке бачення подій і попросити його прийняти рішення по всіх питаннях. Протягом дискусії я дав ознайомитися із змістом направленого мною на вищі інстанції рейху циркуляром, а також з інструкцією на ім’я рейхскомісара України. Я дозволю собі прикласти це в якості копії. Я прошу фюрера дозволити зробити доповідь про те, що обговорювалося.

___________________________

Довідковий коментар: ОКВ (нім. Oberkommando der Wehrmacht) – верховне командування Вермахту, вищий орган управління збройними силами Німеччини (у 1942 р. ОКВ очолював генерал-фельдмаршал В.Кейтель. Тилові райони груп армій створювалися в тилу кожної групи армій та включали територію, що знаходилася під контролем органів військової адміністрації. Господарський штаб «Схід» було створено в березні 1941 р. з метою розробки планів та методів економічної експлуатації окупованих областей Радянського Союзу.



 
matrix-info БУЛАВА