hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
ОУН - УПА


Бандера С. Промова на Академії
для відзначення 25-ліття ОУН

(Манчестер, Англія)
(Січень 1954 р.)


_______________________


Степан Бандера

Промова на Академії
для відзначення 25-ліття ОУН

(Січень 1954 р,. Манчестер, Англія)

Bandera Бойовий шлях Організації Українських Націоналістів ще далеко не закінчений. Визвольні змагання націоналістичного руху далі продовжуються за пляном розгортання української національної революції так, як він скристалізувався в дотогочасному розвитку. Переживаємо тепер затяжний етап у визвольній боротьбі й невідомо коли прийде дальша її фаза, бо це узалежнюється теж і від розвитку світового політичного положення. Тому то тепер ще не пора робити остаточних підсумків з діяльности і розвитку Організації Українських Націоналістів, її досягнень і невдач, перемог і поразок. Теж не пора їй відзначати такі ювілеї, як це роблять ті, що вже закінчили свою діяльність, або завершили найважливіший її період. Але загально прийнято звичай окремо відзначати такі дати, як двадцятип'ятиріччя важливіших подій і такі ж відтинки діяльности. Коли за тим звичаєм відзначається 25-ту річницю 1-го Конґресу Українських Націоналістів і переглядається пройдений Організацією Українських Націоналістів шлях, то тут треба мати на увазі передусім її дальшу діяльність і розвиток. Усі вінки заслуг і слави ОУН належать тим її творцям і борцям, які не тільки віддали всі свої сили і трудні визвольному змаганню, а й склали найвищу жертву, жертву крови й життя. Це не тільки вислів найглибшої пошани перед пам'яттю поляглих героїв, а й одночасно холодне ствердження дійсности. Без тих великих і важких жертв, ОУН не змогла б пройти такого шляху і надати такий напрям тому періодові визвольних змагань. Тільки через освячення найважчою боротьбою та великою ціною крови ідеї українського націоналізму наберуть значення непереможних правд у житті українського народу, а шлях визвольно-революційної боротьби, накреслений і прославлений Організацією Українських Націоналістів, хоч який важкий, показався в дійсності прохідний та єдиний, яким у сучасному положенні Україна може дійти до самостійности.

Дивлячись на розвиток у висліді діяльности ОУН впродовж 25 років, можемо найкраще перевіряти вартість і життєздатність формованого нами руху. Проба життя дає найсильніше свідоцтво. Перший Конґрес Українських Націоналістів, що відбувся перед 25-ма роками, оформив створення Організації Українських Націоналістів. Властиво її народження припадає значно раніше. ОУН виросла з іншої революційно-визвольної сили – Української Військової Організації, стала переємницею, продовженням і поширенням її боротьби. Подібно, як після повалення ворожими військами Української Держави і після захоплення наїзниками українських земель, створилася Українська Військова Організація, яка – поруч із повстанськими організаціями – стала продовжувати визвольну боротьбу українських армій революційними методами. Ця тяглість найкраще уосіблена у величній постаті ініціятора і вождя визвольно-революційного націоналістичного руху. Полковник Євген Коновалець найперше комендант корпусу Січових Стрільців, опісля організатор і головний комендант УВО, а вкінці творець і Провідник-вождь Організації Українських Націоналістів.

Створення ОУН на 1-му Конґресі Українських Націоналістів, формування її світоглядово-ідеологічних засад, політичної програми і напрямних визвольно-революційної дії, дали тверду основу, невідхильний напрям і рамки для цілого визвольного націоналістичного руху. В дальшому розвитку приходять доповнення і удосконалення, але підставою всього залишаються засадничі устійнення основоположного Конґресу.

Таким чином завершився довгий процес внутрішнього відродження українського націоналізму, формування новітнього духового і політичного руху. За 25 років своєї діяльности ОУН перейшла дуже тверді проби. Визвольно-революційна боротьба за знищення ворожого поневолення і за відновлення державної самостійности соборної України була і є її життєвим елементом. У тій боротьбі вона зродилася, в ній розвивалася і кріпшала, цією боротьбою формувала дух і обличчя волелюбної і неперемагально-воюючої з ворогами України.

З вихідної її бази, створеної у протипольській і протикомуні-стичній боротьбі на західньо-українських землях, ОУН у дуже короткому часі, на початку Другої світової війни, розгорнула протибольшевицький революційний фронт цілої соборної України. Коли між двома найбільшими мілітарними потугами, між гітлерівською Німеччиною і Совєтським Союзом, розгорілася війна на українській землі за володіння нею, ОУН дала вислів непохитної волі українського народу проголошенням розбудови самостійного державного життя всупереч плянам нового окупанта.

Серед страшної хуртовини Другої світової війни Україна показала своєю поставою і боротьбою, що в жодній ситуації не погодиться бути пасивним об'єктом і будь-чиєю колонією, тільки все буде боротися за свою самостійність. Це засвідчила найвиразніше двофронтова боротьба проти гітлеризму й большевизму одночасно. Цю боротьбу організувала, унапрямлювала та несла її головний тягар ОУН. Найширшим її розгорненням стали дії УПА, яка була твором військового відділу ОУН, переємця давнішої УВО. Партизанська боротьба УПА під час війни і перших повоєнних років була наймогутнішим виявом українських визвольних змагань в цьому історичному періоді. Вона найкраще причинилася до прищеплення і поширення ідей та кличів національно-визвольної протибольшевицької революції не тільки по всій Україні, а й так само серед інших народів по всіх просторах большевицької тюрми народів – СССР. Створенням УГВР у кінцевій фазі протинімецької війни з боку ОУН і УПА були зформовані політично-організаційні рамки для активної участи інших політичних сил і течій у визвольно-революційному русі.

Так само напередодні німецько-совєтської війни ОУН заініціювала створення Українського Національного Комітету для одностайної самостійницької політики. Та найважче і найважливіше завдання стало перед ОУН у повоєнній ситуації. Під час дуже несприятливого міжнароднього положення і повного осамітнення треба було втримати визвольно-революційну боротьбу з московським большевизмом, не зважаючи на те, що ворог мав змогу цілу свою силу спрямувати на її знищення. Не багато людей вірило, що це буде можливе і на довшу мету. Але неможливе стало дійсністю.

Це завдячуємо незрівнянному героїзмові і гартові всіх кадрів націоналістичного підпілля, високопатріотичній і жертвенній, активній підтримці широких кіл українського народу. Особливі ж заслуги в цьому припадають непохитному, мужньому і дуже вмілому проводові визвольного революційного підпілля у всіх його ланках на чолі з найвищим і найкращим провідником-командиром ген. Чупринкою – Туром – Романом Шухевичем. Він, кермуючи рухом ОУН на найславнішому і найтяжчому етапі, відбив печать свого великого духу на його розвитку не тільки того періоду. В революційній боротьбі за волю України поляг геройською смертю сам генерал Чупринка-Тур, більшість його найкращих співпровідників і командирів та багато, дуже багато найкращих друзів у лавах ОУН і УПА.

Але не зважаючи на всі найболючіші жертви, революційна боротьба ОУН проти московсько-большевицького поневолення в Україні не припиняється. Вона продовжується з непослабленою ідейною напругою та з поважними вислідами. Хоч форми й розміри безпосередніх революційних акцій, відповідно до теперішнього положення звужують їхнє значення, політичний вплив дуже поважний і большевики ніяк не можуть його ані промовчати, ані усунути. В ідейно-політичній єдності з революційним підпіллям ОУН, ідучи за його таємними вказівками, переважна патріотична більшість українського народу ставить на всіх ділянках життя невловимий, але дуже помітний і дошкульний московському большевизмові опір. Ідейний вплив акцій ОУН проявляється навіть там, де большевицька система тотального терору і топтання всього людського панує у своїй найчистішій і найбрутальнішій формі. У концтаборах Воркути та інших смугах спалахують одчайдушні зриви активного масового спротиву, надхнені й організовані безстрашними борцями за волю і правду – українськими націоналістами.

Перегляд 25-літнього шляху ОУН дає нам впевненість, що її ідеї, визвольна концепція, її плян стратегії організації революційно-визвольної боротьби, засади її прямолінійної самостійницької політики – цілком правильні й успішні. Ця впевненість скріплюється ще більше, коли шлях і наслідки змагання ОУН порівняємо з вислідами діяльности інших політичних течій і формацій, які існували в тому періоді в українському житті, які мали значно легший старт і вибирали інші, здавалось, догідніші методи й дороги. Отже, розглядаючи той розвиток впродовж останнього чвертьсторіччя, такого багатого на важливі події і великі переміни, знаходимо ствердження, що всі засадничі заложення українського революційного націоналізму видержали пробу життя і встоялися у найважчій боротьбі. Вони дають ідейно-моральну наснагу борцям-революціонерам у найтруднішому положенні, вони творять найуспішнішу зброю проти забріханого підступного ворога всього людства, проти московського большевизму. Йдучи далі непохитно випробуваним шляхом, ОУН та цілий визвольний фронт українського народу мають дані дійти до великої мети, до визволення України.

Тільки треба нам крицевої стійкости і непохитности на правильному шляху та зосередження всіх найкращих сил у продовжуванні справедливої боротьби під знам'ям Хресто-меча.



 
matrix-info БУЛАВА