hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
УСРР - УРСР - СРСР


Вирок Судової колегiї у кримiнальних справах Сталiнського обласного суду. Іменем УРСР. Про звинувачення Тихого Олексiя Iвановича у злочинi, передбаченому ч.I СТ.54-10 КК УРСР

(18 квітня 1957 р.)


_________________


ВИРОК
Iменем Української Радянської Соцiалiстичної Республiки
1957 року квiтня мiсяця 18 дня.


Судова колегiя у кримiнальних справах Сталiнського обласного суду у складi:

Головуючого: Москаленка народних засiдателей: Каюда i Ленського

з секретарем: Втушенко з участю прокурора: Сударева (без адвоката)

розглянула в закритому судовому засiданнi в мiстi Сталiно справу про звинувачення Тихого Олексiя Iвановича, 1927 року народження, народженого на хуторi Iжевка, Костянтинiвського р-ну, Сталiнської областi, українця, з вищою освiтою, позапартiйного, одруженого, який жив у мiстечку Олексiїво-Дружкiвка, Костянтинiвського р-ну, Сталiнської обл., по вул. Першотравневiй, 95, працював завiдуючим учбовою частиною Олексiїво-Дружкiвської середньої школи робiтничої молодi, у злочинi, передбаченому ч.I СТ.54-10 КК УРСР.

Матерiалами попереднього i судового слiдства суд встановив:

Пiдсудний Тихий О.І., працюючи завiдуючим учбової частини Олексiїво-Дружкiвської середньої школи робiтничої молодi i, будучи вороже наставленим до ладу, що iснує в СРСР, 16 сiчняi 11 лютого 1957 року в присутностi викладачiв цiєї ж школи висловлював антирадянськi погляди, заявляючи, що радянська школа, начебто, зайшла в тупик i що комунiзм в СРСР не будується.

В час бесiди в Костянтинiвському РК КПУ, на яку був викликаний 12 лютого 1957 року, Тихий також висловив свої антирадянськi погляди на ряд полiтичних питань, зокрема заявивши, що комунiзм в СРСР ми не будуємо, а що будуємо, вiн, Тихий, й сам не знає, що в колгоспах i радгоспах трудящi перебувають у злиденному станi.

Вибори до Рад депутатiв трудящих називав комедiєю, говорив, що демократичний централiзм у теперiшнiй час нiчим не виправданий i несуголосний з демократiєю, що демократiї в Союзi РСР зараз немає, а є вона тепер нiбито у францiї та iнших державах. Що в нас iснує нiчим не виправдана диктатура Комунiстичної партiї i таке iнше.

Впродовж другої половини сiчня i початку лютого 1957 року Тихий склав низку записiв антирадянського змiсту на 14 аркушах, якi зберiгав у себе i в яких робив наклеп на КПРС та радянську дiйснiсть. Виправдував дiї угорських контрреволюцiонерiв заколотникiв i висловлював заклики до повалення державного ладу, що iснує в СРСР.

...У першiй половинi лютого 1957 року Тихий написав листа антирадянського змiсту, котрий спрямував на iм'я голови Президiї Верховної Ради УРСР, i а копiю цього листа передав своїй знайомiй, громадянцi Конюховiй О.І. до Приазовського р-ну, Запорiзької обл.

У цьому листi (у його копiї) Тихий зводив наклеп на КПРС i радянську дiйснiсть, а також закликав до повалення державного ладу СРСР.

У пред'явленому звинуваченнi пiдсудний Тихий О.I. винним себе не визнав, проте пiдтвердив усi факти, викладенi вище, посилаючись при цьому на те, що в його дiях немає складу злочину.

Однак вина Тихого у пред'явленому звинуваченнi доведена повнiстю свiдченням в судовому засiданнi свiдкiв Микитюка, Кулинича, Клиновської, Артюшенка, якi пiдтвердили факти антирадянських висловлювань з боку Тихого, а також речовими доказами у справi – записи i листи антирадянського змiсту (аркуш справи 131, 150, 153,166).

Своїми дiями Тихий О.I. скоїв злочин, передбачений ч.I ст. 54/10 КК УРСР, бо його дiї були спрямованi на повалення, пiдрив i ослаблення державного i суспiльного ладу, що iснує в СРСР.

На пiдставi вищевикладеного, керуючись ст.ст. 296, 297 КПК УРСР, суд засудив:

Тихого Олексiя Iвановича, за ст. 54-10 КК УРСР позбавити волi у виправно-трудовому таборi термiном на 7 (сiм) рокiв з позбавленням прав за п. "а" ст. 29 КК УРСР термiном на 5 (п'ять) рокiв.

Кару Тихому О.І. рахувати з моменту затримання, тобто з 15 лютого 1957 р., залишивши йому мiру запобiжного заходу без змiн: утримання пiд вартою.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду через Сталiнський облсуд упродовж п'яти дiб з моменту вручення його копiї засудженому.

Голова: (Москаленко)

Народнi засiдателi: (Каюда i Ленський)



 
matrix-info БУЛАВА