Архівні документи
Світова історія

Борис Єльцин до Білла Клінтона:
«Я прошу в тебе одну річ. Просто віддай Європу Росії» (Виїмки з розтаємничених перемовин
президента РФ з президентом США, 1995–1999 рр.)

П'яний Єльцин, будучи в одних трусах,
ловив таксі біля Білого дому у Вашингтоні
(візит Єльцина в США, під час якого його поселили в резиденції
навпроти Білого дому, 1995 р.)

Про це розповів колишній президент США Білл Клінтон в книзі The Clinton Tapes: Wrestling History with the President.

Під час візиту в США Єльцина у 1995 році, як і всіх високопоставлених гостей, оселили в резиденції навпроти Білого дому. Увечері одного з днів візиту співробітники Секретної служби виявили президента Росії на Пенсільванія-авеню в сотні метрів від Білого дому. Стоячи на дорозі в одній нижній білизні, Єльцин, за словами Клінтона, намагався зловити таксі й поїхати по піцу.

Іншим разом охоронці прийняли російського президента за нетверезого грабіжника: він, похитуючись, блукав підвалом гостьової садиби.

За матеріалами: The Clinton Tapes: Wrestling History with the President («Плівки Клінтона: Історія боротьби від президента», що містить розшифровки записів 70 інтерв'ю Клінтона, які він дав своєму другові, історикові Тейлору Бренчу за період від 1993 по 2001 рр.)

Про шкоду комунізму і порада більше їсти
(Кремль, 21 квітня 1996 р.)

Борис Єльцин: Наші люди розуміють, що стоїть на кону. Вони розуміють, що повернення до комунізму буде ударом для них і для усього світу. Зюганов використовує тактику заяв про те, що він соціальний демократ. Це не пройде. Він би скасував реформи і приватизацію. Звісно, Росія не може дозволити йому стати президентом. <...> Встановлена зараз влада така, що мій рейтинг зростає в останні півтора місяці. Зустріч "Великої вісімки" збільшить його. Саміт з ядерної безпеки – чудова річ. Люди, які не визначилися, будуть змушені прийняти рішення зараз, і це допоможе.

Білл Клінтон: Я помітив, що ви схудли. Але вам потрібно щось їсти.

Єльцин: Я не їм багато вранці або ввечері, вдень я, звичайно, їм. Я з'їдаю близько половини [того, що мені подають]. Це смажена качка [показує на те, що подали на стіл]. Люди думали, що всіх куріпок застрелили при Хрущові. Вони маленькі. За ними постійно полювали за часів СРСР. Однак деякі вижили, і зараз їхня чисельність зростає.

Комуністи хочуть повернути Крим
(Кремль, 21 квітня 1996 р.)

Єльцин: В американській пресі здійснюється кампанія, яка переконує людей не боятися комуністів, що вони хороші, шляхетні й чесні люди. Я застерігаю людей не вірити цьому. Більше половини з них – фанатики, вони б все зруйнували. Це б означало громадянську війну. Вони б прибрали кордони між республіками [колишнього СРСР]. Вони хочуть забрати назад Крим. У них навіть є претензії на Аляску.

Єльцин просить грошей.
Клінтон обіцяє проконсультуватися
(розмова телефоном від 7 травня 1996 р.)

Єльцин запевнив Клінтона, що успішно з'їздив до Китаю і переконав тамтешніх лідерів, що США хочуть розвитку відносин з КНР, а також похизувався майбутніми переговорами з лідерами Чечні.

Єльцин: У мене є ще одне питання, Білле. Будь ласка, зрозумійте мене правильно. Білл, для моєї виборчої кампанії мені терміново потрібна позика для Росії в 2,5 мільярда.

Клінтон: Дозвольте запитати у вас: вам хіба не допомогло, коли Паризький клуб кредиторів реструктуризував борг? Я думав, що це приверне кілька мільярдів доларів у вашу країну.

Єльцин: Ні. Вони надійдуть наступної половини року, у нас буде тільки 300 мільйонів доларів за умовами, встановленими МВФ. Ти знаєш, що коли тут був [голова МВФ Мішель] Комдессю, я говорив з ним. Але він сказав про 300 млн доларів в першу половину [року] і 1 млрд – в другу половину. Але проблема в тому, що мені потрібні гроші, аби сплачувати пенсії і зарплатні. Без вирішення питання пенсій і зарплатень буде дуже складно розпочинати виборчу кампанію.

Клінтон: Я перевірю це з МВФ і деякими з наших друзів, і ми подивимося, що можна зробити.

(У 1996 р. Росія отримала від МВФ 3,8 мільярди доларів, і велику частину боргів з зарплатнів і пенсій було погашено до дня виборів).

Клінтон вихваляє Єльцина за його танці з дівчатами
(розмова телефоном від 18 червня 1996 р.)

Єльцин: Три місяці передвиборних перегонів взяли своє. Я відчуваю себе дещо стомленим. Ви уявляєте з нашого досвіду, що це складно. Ви тільки починаєте кампанію, уся спека ще попереду.

Клінтон: Так. Я бачив фотографію. Вас, що танцює з дівчатами з групи, і ви виглядали чудово. Я розчарований, що ніхто не влаштовує таких заходів для мене у перебігу моєї кампанії.

(Buzzfeed відзначає, що про стосунки Клінтона зі стажисткою Білого дому Монікою Левінські не буде відомо ще близько двох років, проте в тому ж році її начальство, занепокоєне тим, скільки часу вона проводить з Клінтоном, перевело її до Пентагону).

Про заплановану операцію Єльцина
(розмова телефоном, вересень 1996 р.)

Клінтон: Я хочу побажати вам удачі і швидкого одужання, мої думки і молитви з вами. Сподіваюся, Наїна [Єльцина] тримається. Борис, розповісти про майбутню операцію було важко, але я впевнений, що це посилить довіру до вас.

Єльцин: Дякую, Білле, думаю, буде гарною ідеєю, якщо експерти з США приїдуть проконсультувати нас.

Клінтон: Буду радий допомогти. Подивимося, що можна зробити.

<Операцію 5 листопада провів Ренат Акчурін, а стежив за нею американський хірург Майкл Дебейки, який приїхав через кілька годин після її початку>.

Про вступ Росії до НАТО:
Альянс без країн колишнього СРСР
(саміт у Гельсінкі 21 березня 1997 р.)

Єльцин: Давайте ми укладемо усну джентльменську угоду – ми не напишемо цього в угоді, – що жодна з колишніх радянських республік не увійде в НАТО. Це джентльменська угода не буде публічною.

Клінтон: Якщо ми погодимося, що жодна з країн-членів колишнього СРСР не зможе увійти в НАТО, це буде погано для наших спроб побудувати нове НАТО, але це також буде погано для вашої спроби побудувати нову Росію. Я не наївний. Я розумію, що у вас є інтерес щодо того, хто потрапить до НАТО і коли. …Сенс буде приблизно «ми все ще проти Росії, але тепер є лінія, яку ми не перетинаємо». Тобто замість нового НАТО, яке рухається до єдиної неподільної Європи, у нас буде організація, яка буде очікувати від Росії гидот.

Єльцин: Ми збираємося відправити цей документ у Думу для ратифікації і сподіваємося, що він буде ратифікований. Проте Дума ухвалить два рішення. По-перше, вона ратифікує документ, а потім додасть умову, що, якщо НАТО прийме хоча б одну з колишніх республік Радянського Союзу, Росія вийде з угоди і вважатиме її недійсною. Це трапиться, якщо сьогодні ви не скажете мені один на один – навіть без найбільш найближчих радників – що ви не приймете нові республіки в найближчому майбутньому, мені потрібно це почути.

Клінтон: Якби я пішов з вами в туалет і сказав це, Конгрес би дізнався і випустив резолюцію про анулювання російсько-американської Хартії.

Про взаємини Росії та США
(21 березня 1997 р., робочий ланч після саміту в Гельсінкі)

Єльцин: Ми купили суперкомп'ютери у США для знищення стратегічних ядерних ракет. Але купівлю було відхилено. Це не справедливо. Ми не впевнені, як ви нас називаєте: ми не вороги, але ще й не друзі. Це не правильно. <...> Як мені слід розуміти те, що ви розглядаєте Росію як країну, в якій немає ринкової економіки?

Єльцин про свій стан і фігуру
(переговори, 20 червня 1997 р.)

Клінтон на початку зустрічі зробив Єльцину комплімент, відзначивши його хорошу форму.

Єльцин: Не великий мені цей костюм? Дечого не вистачає ось тут <мацає себе за живіт>

Клінтон: Це як втрачати старого друга! <регоче>

Єльцин: Я схуднув на 30 кілограмів. Але моя голова стала працювати швидше, тепер я став енергійнішим! Але я трохи постарів.

Клінтон: У вас чудовий вигляд!

Єльцин: Волів би отримати такий комплімент від жінки.

Дружба вже ніколи не буде такою,
як раніше через удари по Сербії
(розмова телефоном від 24 березня 1998 р.)

Клінтон: Як ви знаєте, [президент Сербії Слободан] Мілошевич чинить перешкоди вашому перемовникові та Дікові Голбруку і продовжив вводити свої війська до Косово й евакуювувати села. Він не залишив нам вибору. Я знаю, що ви проти того, що ми робимо, але я хочу, аби ви знали, що я не допущу, щоби наші розбіжності зруйнували все, що ми зробили, і все, чого досягли за минулі роки.

Єльцин: Я боюся, що нам це не вдасться. Якщо ви підете на це, то [нерозбірливо] нас дуже сильно. Те, що було необхідно, це знову і знову вести політичний діалог, а не бомбити і знищувати людей. <...> Між нами не буде більше такого драйву і такої дружби, як раніше.

Єльцин: Мені шкода, що він [Мілошевич] – серб. Хотілося б, щоби він був ірландцем або щось в цьому роді, але це не так.

Про Путіна
(розмова телефоном від 8 вересня 1999 р.)

Єльцин: Скоро, через кілька днів, у вас буде зустріч з містером Путіним. Коротко на даний момент я хотів би вам розповісти, що він за людина. У мене зайняло багато часу поміркувати, хто міг би бути наступним президентом Росії у 2000 році. На жаль, у той час я не міг знайти жодного кандидата. Нарешті я помітив його, Путіна, вивчив його біографію, його інтереси, коло знайомств тощо. Я дізнався, що він твердий чоловік, який добре поінформований щодо різних тем. Водночас він ґрунтовний і суворий, дуже соціальний. І він може легко встановити гарні взаємини зі своїми партнерами. Я впевнений, що він видасться вам висококваліфікованим партнером. Я дуже сильно переконаний, що його підтримають як кандидата у 2000 році. Ми працюємо над цим.

Клінтон: Ми вже мали хороші контакти з містером Путіним. Я з нетерпінням чекаю зустрічі з ним в Окленді.

(19 листопада 1999 року, переговори в Істамбулі)

Клінтон: Хто переможе на виборах?

Єльцин: Звичайно, Путін. Він стане спадкоємцем Бориса Єльцина. Він демократ і знає Захід.

Клінтон: Він дуже розумний.

Єльцин: Він твердий, у нього є внутрішній стрижень. Він твердий всередині, і я зроблю все можливе, щоб він переміг законно, звісно ж. І він переможе. Ви будете разом працювати. Він продовжить лінію Єльцина в розвитку демократії та економіки і в розширенні контактів Росії. У нього є енергія і розум, щоб продовжувати.

Про поділ Європи
(зустріч в Істамбулі 19 листопада 1999 р.)

Єльцин: Я прошу в тебе одну річ. Просто віддай Європу Росії. США не в Європі. Європа повинна бути справою європейців. Росія – наполовину Європа, наполовину Азія.

Клінтон: Так тобі потрібна й Азія?

Єльцин: Звісно, звісно, Білле. Зрештою нам слід буде домовитися про все це.

Клінтон: Я не думаю, що європейцям це дуже сподобається.

Єльцин: Не всім. Але я європеєць. Я живу у Москві. Москва – це Європа, і мені це подобається. Ти можеш взяти всі інші держави в світі і забезпечувати їх безпеку. А я візьму Європу і буду забезпечувати її безпеку. Добре, не я, а Росія в цілому.

Під час кризи в Косово про зустріч сам на сам
(1999 р.)

Єльцин: Добре, у мене є ще одна пропозиція. Ми обидва повинні зустрітися в якому-небудь таємному місці. Тільки ти і я, ми повинні зустрітися або на борту судна, або на підводному човні, або на якомусь острові, щоб жодна людина не могла нам перешкодити, щоби нас ніхто не турбував.

31 грудня 1999 р.
(цього дня Єльцин оголосив про відставку)

Єльцин: Звісно ж, це було непростим рішенням для мене. І ви розумієте це як ніхто інший. Але я хочу на 100% підтримати Путіна. Зараз я дав йому три місяці, відповідно до конституції, на роботу в якості президента, і за ці три місяці люди звикнуть до нього. Я впевнений, що він буде обраний на майбутніх виборах, я в цьому впевнений. Я також впевнений, що він демократ і людина з великою душею, що він дуже сильний і дуже розумний, у багатьох випадках я міг сам в цьому переконатися.

Клінтон: Дякую, Борисе! Добре, що ви звучите таким сильним, бадьорим і хоробрим, як завжди. Не можу дочекатися, аби побачити вас, і обіцяю завжди бути хорошим партнером з Путіним.

Єльцин: Це дуже добре і дуже важливо. Це те, що у мене було в голові.

Клінтон: Чудово. До побачення, Борисе. З новим роком.

Єльцин: Окей, Білле. До побачення!