Архівні документи
Сучасна Україна

Меркель Анґела (Федеральний канцлер ФРН, Голова ХДС).
Інтерв'ю Федерального канцлера пані Меркель телерадіокомпанії ARD
(журналісти: Райнальд Бекер, Сабіне Рау)

Dr. Angela Merkel (Bundeskanzlerin).
Merkel im ARD-Sommerinterview
(Rainald Becker, Sabine Rau – ARD-Sommerinterview; 24.08.2014)

Анґела Меркель
(Федеральний канцлер ФРН, Голова ХДС)

Інтерв'ю Федерального канцлера Анґели Меркель
телерадіокомпанії ARD
(журналісти: Райнальд Бекер, Сабіне Рау)

Запитання: Становище у світі напружене, всі дивляться на Німеччину. Своїм учорашнім візитом до Києва Ви послали чіткий сигнал підтримки, але яким чином справи підуть далі? Адже якщо на те не буде волі Володимира Путіна, в цьому конфлікті ніщо не зрушиться з місця.

Відповідь: Для вирішення конфлікту звісно ж завжди потрібні дві сторони, а тому й добрим є те, що у вівторок Президент Росії Путін зустрінеться з Президентом України Порошенком. Моя поїздка до Києва була присвячена в тому числі й підготовці такої зустрічі, яка звісно ж і в Мінську ще не принесе прориву, щоб все ж вгамувати очікування в цьому питанні.

Але якщо хочеш знайти вирішення проблеми, потрібно говорити один з одним. Я твердо переконана, що тут існує тільки політичне вирішення, у віднаходженні якого прагнуть і мають допомогти в тому числі і Європейський Союз, але також і Німеччина. Військового вирішення цього конфлікту не буде. Тому абсолютно необхідними є політичні переговори.

Запитання: Пані Федеральний канцлер, адже Ви регулярно проводите телефонні розмови з Путіним і маєте з ним найкращий зв'язок з поміж усіх глав урядів і держав у Європі, принаймні так кажуть. А чи не знаєте Ви достеменно, чого він хоче? Чи очікуєте Ви все ж вторгнення?

Відповідь: Становище дуже хистке. Це потрібно сказати прямо, і при цьому йдеться не про складання мною прогнозів на майбутнє, а про те, щоб спільно з міністром закордонних справ Франком-Вальтером Штайнмайером, спільно з Європейською Комісією зробити принаймні все, що в наших силах, щоб обговорити теми, з яких існують розбіжності, а почасти й дуже різні погляди.

Ось, з одного боку, питання децентралізації в Україні, питання статусу регіонів, і насамперед територіальних громад. Ось, по-друге, питання торговельних відносин, Угоди про вільну торгівлю, і по-третє, ми звісно ж є взаємозалежними у газовій сфері.

Все, що ми кажемо, і кажу я, як один із свідків того, що Німеччина в мирі й порозумінні, в т.ч. і з сусідами, досягла єдності країни, це те, що народ України повинен мати можливість обирати свій шлях. І Європейський Союз ніколи не робив би величезного конфлікту з того, якби Україна сказала, що відтепер йде до Євразійського Союзу, бо ми робимо ставку на добровільний вибір.

Для мене однак значимими є територіальна цілісність України, а також те, щоб усі українці й українки були почуті. Але таким є і план Президента Порошенка. А тепер потрібно подивитися, як вийти з цієї дуже небезпечної ситуації.

Запитання: Тобто Ви не виключаєте асоціації [України] з ЄС?

Відповідь: Наразі маємо для початку Угоду про асоціацію. Її ми маємо з багатьма країнами, для прикладу можу також назвати Туреччину. Отже, це вже щось, статус тіснішого сусідства. Ми назвали це Східним партнерством.

Я, як і багато хто інший, хочу знайти шлях, який би не завдав при цьому шкоди Росії. Ми хочемо мати добрі торговельні відносини і з Росією. Ми хочемо розумних відносин з Росією. Ми залежимо один від одного, і, до речі, маємо ще стільки багато конфліктів в інших частинах світу, над якими нам потрібно працювати разом, що я сподіваюся, що ми рухатимемося вперед. Але я не можу це сказати наперед.

Запитання: До інших конфліктів ми ще незабаром дійдемо. Спочатку ж поглянемо на майбутній саміт країн НАТО на початку вересня. Звідти очікують потужного сигналу на адресу Путіна. Прибалтійські держави занепокоєні. Але що може запропонувати Україні НАТО?

Відповідь: Країни Балтії й справді занепокоєні, в т.ч. й з огляду на численні військові маневри, що відбуваються у сусідніх з ними регіонах, і там під час свого візиту до Латвії я дала чітко зрозуміти, що ми – партнери в НАТО і зобов'язані захищати один одного. Стаття 5 є статтею про взаємну допомогу всіх країн-членів НАТО.

Для цього ми ухвалимо, так би мовити, заходи, які забезпечать здатність до швидкого реагування НАТО, коли це стане необхідним. Але я звісно ж сподіваюся на те, що до цього не дійде. Проте здатність потрібно все ж таки мати.

Україні ми можемо певним чином запропонувати кооперацію. Членство України в НАТО не стоїть на порядку денному. Є Рада Україна–НАТО. До того ж Президент Порошенко також прибуде до Кардіффа у Великій Британії. Але як було вже сказано, про членство мова не йде.

Запитання: Пані Федеральний канцлер, якщо наразі конфлікт триватиме ще довше, а Ви перед цим уже озвучили це ключове слово, то що це означатиме для енергозабезпечення? Чи не виникнуть тут вузькі місця, чи не стане холодно взимку?

Відповідь: Отже, ми, а також Європейський Союз вкрай зацікавлені у розв'язанні газових суперечок між Росією і Україною, бо транзитні газопроводи пролягають здебільшого територією України, до того ж і українські потужності зі зберігання певною мірою є необхідними для постачання до європейських країн або багатьох європейських країн. Нині я не бачу поки що, так би мовити, червоного сигналу тривоги, проте завершення переговорів є нагальною справою.

Запитання: Але чи стосується це східноєвропейських держав? Адже вони, скоріше, тримаються південної лінії.

Відповідь: Як і було сказано, у нас є ще декілька тижнів часу, але ми повинні зробити все можливе, і комісар Еттінґер робить це на переговорах. Вони знову розпочнуться 29 серпня. Комісар Еттінґер разом із комісаром з питань торгівлі та Високим представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон буде в Мінську на засіданні країн Митного Союзу, щоб обговорити Угоду про вільну торгівлю. Це означає, що Європейський Союз бере активну участь, і я сподіваюсь на вирішення.

Dr. Angela Merkel
(Bundeskanzlerin, CDU-Vorsitzende Bundeskanzlerin)

Merkel im ARD-Sommerinterview
(Rainald Becker, Sabine Rau – ARD-Sommerinterview)

Frage: Die Weltlage ist angespannt, und Deutschland ist gefragt. Mit Ihrem gestrigen Besuch in Kiew haben Sie ein deutliches Zeichen der Unterstützung gesetzt, aber wie geht es jetzt weiter? Denn wenn Wladimir Putin nicht will, bewegt sich nichts in diesem Konflikt.

Antwort: Zur Lösung von Konflikten gehören natürlich immer zwei Seiten, und deshalb ist es auch gut, dass sich am Dienstag der russische Präsident Putin mit dem ukrainischen Präsidenten Poroschenko trifft. Meine Reise nach Kiew galt auch der Vorbereitung eines solchen Treffens, das sicherlich auch in Minsk noch nicht den Durchbruch bringen wird, um da die Erwartungen auch zu dämpfen.

Aber man muss miteinander sprechen, wenn man Lösungen finden will. Ich bin fest überzeugt, das gibt hier nur eine politische Lösung, bei der die Europäische Union, aber auch Deutschland mithelfen wollen und sollten. Und eine militärische Lösung dieses Konfliktes wird es nicht geben. Deshalb sind politische Gespräche absolut notwendig.

Antwort: Frau Bundeskanzlerin, Sie telefonieren ja regelmäßig mit Wladimir Putin, haben da den besten Draht aller Staats- und Regierungschefs in Europa, sagt man mindestens. Wissen Sie eigentlich genau, was er will? Rechnen Sie da noch mit einer Invasion?

Antwort: Die Lage ist sehr fragil. Das muss man sagen, und es geht ja jetzt nicht darum, dass ich Zukunftsprognosen anstelle, sondern zumindest das in unserer Macht Stehende tue, zusammen mit dem Außenminister Frank-Walter Steinmeier, zusammen mit der Europäischen Kommission, um die Themen, bei denen es um Meinungsverschiedenheiten und zum Teil auch sehr unterschiedliche Ansichten geht, zu besprechen.

Da ist es auf der einen Seite die Frage der Dezentralisierung der Ukraine, die Frage des Status der Regionen und vor allen Dingen der Kommunen. Da ist zum zweiten die Frage der Handelsbeziehungen, des Freihandelsabkommens, und zum dritten haben wir natürlich auch eine gegenseitige Abhängigkeit im Bereich des Gases.

Und was wir nur sagen und ich auch als jemand, der erlebt hat, dass Deutschland die deutsche Einheit durchführen konnte in Frieden mit Einverständnis auch der Nachbarn, sage das auch, dass das ukrainische Volk die Möglichkeit haben muss, seinen Weg zu wählen. Und die Europäische Union würde niemals, wenn die Ukraine sagt, wir gehen jetzt zur eurasischen Union, daraus einen Riesenkonflikt machen, sondern wir setzen auf die freiwillige Entscheidung.

Ich setze allerdings auch auf die territoriale Integrität der Ukraine und darauf, dass alle Ukrainerinnen und Ukrainer gehört werden. Das ist aber auch der Plan des Präsidenten Poroschenko. Und jetzt muss man schauen, dass man aus dieser sehr gefährlichen Situation herauskommt.

Frage: Heißt aber, eine EU-Assoziierung schließen Sie nicht aus?

Antwort: Wir haben jetzt erst mal ein Assoziierungsabkommen. Das haben wir mit vielen Ländern, zum Beispiel auch mit der Türkei, um das mal zu sagen. Also, das ist etwas, ein Status der engeren Nachbarschaft. Wir haben das östliche Partnerschaft genannt.

Und ich will einen Weg finden, wie viele andere auch, der Russland dabei nicht beschädigt. Wir wollen auch mit Russland gute Handelsbeziehungen haben. Wir wollen mit Russland vernünftige Beziehungen haben. Wir sind aufeinander angewiesen und haben im übrigen im Rest der Welt noch so viele Konflikte, an denen wir gemeinsam arbeiten sollten, dass ich hoffe, dass wir ein Stück vorankommen. Aber ich kann es nicht voraussagen.

Frage: Auf die anderen Konflikte kommen wir gleich noch. Zunächst ein Blick auf den anstehenden NATO-Gipfel Anfang September. Da wird ein starkes Signal an die Adresse Putins erwartet. Die baltischen Staaten sind in Sorge. Was aber kann die NATO der Ukraine anbieten?

Antwort: Die baltischen Staaten sind in der Tat besorgt auch angesichts vieler Militärmanöver, die in ihren Grenzregionen stattfinden, und dort habe ich bei meinem Besuch in Lettland deutlich gemacht, wir sind NATO-Partner, wir sind zur gegenseitigen Verteidigung verpflichtet. Der Artikel 5 ist ein Beistandsartikel für alle NATO-Mitgliedsstaaten.

Dafür werden wir sozusagen Maßnahmen beschließen, die sicherstellen, dass die NATO die Fähigkeiten dazu hat, auch wenn es notwendig ist, schnell zu reagieren. Aber ich hoffe natürlich, dass es nicht dazu kommt. Nur die Fähigkeiten muss man schon haben.

Der Ukraine können wir in bestimmter Weise Kooperation anbieten. Eine NATO-Mitgliedschaft der Ukraine steht nicht auf der Tagesordnung. Es gibt einen Ukraine-NATO-Rat. Dazu wird der Präsident Poroschenko auch nach Cardiff, nach Großbritannien, kommen. Aber wie gesagt, es geht nicht um eine Mitgliedschaft.

Frage: Frau Bundeskanzlerin, wenn der Konflikt jetzt noch länger anhält, Sie haben es vorhin schon als Stichwort genannt, was bedeutet das für die Energieversorgung? Wird es dann eng, wird es dann hier im Winter kalt?

Antwort: Also, wir haben auch als Europäische Union ein äußerstes Interesse daran, dass die Gasstreitigkeiten zwischen Russland und der Ukraine geklärt werden, denn die Transitleitungen gehen zum großen Teil durch die Ukraine, und auch die Speicherkapazität der Ukraine ist in bestimmter Weise notwendig für die Versorgung der europäischen Länder oder vieler europäischer Länder. Ich sehe jetzt noch kein, sozusagen, rotes Warnsignal, aber es drängt, dass wir die Verhandlungen zum Abschluss bringen.

Frage: Aber in den osteuropäischen Staaten? Die hängen ja eher an der südlichen Linie dran.

Antwort: Ja, wie gesagt, wir haben noch etliche Wochen Zeit, aber wir müssen alles daran setzen, und Kommissar Oettinger tut das ja auch in den Gesprächen. Die beginnen jetzt wieder am 29. August. Der Kommissar Oettinger wird in Minsk sein, wenn dort die Zoll-Union tagt, gemeinsam mit dem Handelskommissar, um über das Freihandelsabkommen zu sprechen und mit der Außenbeauftragten Cathy Ashton. Das heißt, die Europäische Union engagiert sich hier, und ich hoffe auf Lösungen.

[…]