hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Архівні документи
Сучасна Україна


Байден Д. (Віце-президент США).
Виступ у Верховній Раді України

(8 грудня 2015 р.)


Байден Д. (Віце-президент США)

Виступ у Верховній Раді України

Байден, Яценюк, виступ Байдена у Верховній Раді 8 грудня 2015 року
Київ
11:58 за київським часом

ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ: Дякую. Яка велика честь для мене представляти свою країну перед такою вельмишановною аудиторією.

Пане Президенте! Пане Прем’єр-міністр! Пане Голова Ради і члени Ради! Пани і панове! Мені надзвичайно приємно мати можливість виступити перед вами сьогодні в цей момент, позначений великим шансом, але також великою невизначеністю для народу України. Зараз ставки для вашої країни і очікування вашого народу як ніколи високі, тому що Україна, як ви знаєте краще, ніж я, вже була в подібній ситуації.

На Заході, як і тут, ми пам'ятаємо Помаранчеву революцію. Пам'ятаємо молодих жінок та чоловіків, які десять років тому заповнили Майдан, які вимагали, щоби їх голоси і результати їхнього голосування поважалися. Вони не хотіли поступитися, і залишити в силі сфальсифіковані вибори, і вони домоглися свого.

Але історія вчить нас і, як ми знаємо, українські лідери не спромоглися виконати обіцянки демократичної революції. Ми бачили, як реформи впроваджувалися, а потім їх згортали. Ми бачили, як олігархів, які були проти змін, було усунуто від влади, а потім бачили, як вони повернулися. Ми бачили, як реформаторів почали переслідувати і кидали до в’язниці з мотивів політичної помсти. Яскраве полум'я надії на створення нової України було загашено всепроникною отрутою кумівства, корупції і клептократії.

Але по майже десяти роках оце полум'я надії знову було запалено тисячами хоробрих українців, багато з яких зараз в цьому залі, з вимогою нової революції – Революції Гідності. Світ завмер. Цього разу вони не збиралися дозволити перекрити шлях до майбутнього, про яке так багато людей у вашій країні мріяли такий довгий час.

Світ жахнувся, коли мирні протести були зустрінуті насиллям. Але люди залишалися на Майдані і вдень, і вночі перед шеренгами Беркуту у повному обладунку. Вперше з часів середньовіччя дзвони Свято-Михайлівського собору підняли тривогу, закликаючи громадян України підкріпити своїх братів і сестер на Майдані. Десятки тисяч людей відповіли на цей заклик: приносили їжу, одяг, ковдри, медикаменти і свою допомогу. А світ дивився. І я в прямому сенсі висів на телефоні з тодішнім Президентом, закликаючи до стриманості. Проте останній штурм таки розпочався. Серед криги й вогню, Небесна сотня, у яку полетіли кулі снайперів з дахів будинків, заплатила найвищу ціну, яку платять у цьому світі справжні патріоти. Їх кров і відвага дали українцям другий шанс на свободу. І їхня жертва, скажемо прямо, зараз перетворилася на ваш обов'язок.

Перед вами історична можливість залишитися в історії як Рада, що заклала нові підвалини свободи, якої так прагнув і на яку так чекав український народ.

Не мені нагадувати вам, що це спільна відповідальність як Президента, так Прем'єр-міністра, так і членів цього високоповажного органу: усі ви повинні відклсати убік дрібні розбіжності, щоб втілити Революцію Гідності у реальність.

Моя країна також народилася в результаті революції. Але боротьба за незалежність почалася раніше, ніж пролунали перші постріли. Вона почалася, коли свідомі громадяни почали проявляти себе у законодавчих органах усіх регіонів, які тоді були Американськими колоніями: в Массачусетсі, в Пенсільванії, у Вірджинії, які мали дуже різні інтереси,– і проголошували у кожному із своїх регіонів невід’ємне право людей бути вільними. Це робилося на різних мовах, в різних документах, але йшлося про одне – невід’ємне право бути вільними.

Вони взяли величезний континент, різноманітних людей – те що Джон Адамс, один із наших батьків-засновників якось назвав «неповороткою машиною» – і виліпили з цієї неповороткої машини об'єднану представницьку демократію, де люди бачили себе, перш за все, американцями, а вже потім – громадянами своїх регіонів.

Але наш союз, наша спільнота залишалася неповною, незавершеною. 70 років по тому перед нами стояло повторне випробування – американська Громадянська війна, яка майже розірвала на той час ще молоду країну. Перемога на полі бою була недостатньою для того, щоб об'єднати нашу країну. Для того, щоб скасувати рабство і відмінності між різними регіонами, надати права і свободи колишнім рабам, Конгрес Сполучених Штатів зібрався та вніс поправки до нашої Конституції.

Окремі члени того Конгресу практично втрачали свою роботу в ім’я правильного рішення. Всі йшли на чималий політичний ризик, виступивши проти впливової опозиції заради того, щоби створити по-справжньому Сполучені Штати Америки.

В кінцевому підсумку, все лягло на плечі надзвичайних патріотів – людей, які підпорядкували свої власні потреби потребам нації, свої вузькі інтереси – необхідності єдності.

Пани і панове, я вважаю, що Президент, уряд, кожний член цього органу влади зараз стоїть перед подібним завданням.

Кажучи словами американського патріота раннього періоду Томаса Пейна, «в ці часи випробовуються людські душі». Саме цей час випробовує душі ваших людей.

Це є ваш час, це відповідальність кожного з вас. Якщо ви мені вибачите за те, що я так вам важу у вашому ж залі, кожний з вас несе відповідальність за те, щоб було використано цю можливість, створену завдяки жертвам, які були принесені на Майдані, самопожертві Небесної сотні. Кожен із вас зобов’язаний відповісти на виклик історії, і, нарешті, побудувати об'єднану демократичну українську націю, яка витримає випробування часом.

Едмунд Берк найкраще це сказав ще в 1774 році, коли він звертався до своїх виборців у Бристолі, в Англії. От що він сказав: "Парламент – це є дорадчий орган однієї нації, одного народу з єдиним інтересом, який стосується всього народу, де не місцеві цілі, не місцеві упередження повинні керувати загальним інтересом, але загальне добро."

І я, із усією повагою, вам пропоную, що це повинно бути стандартом для кожного з вас, згідно якого будуть про вас судити. Це стандарт, згідно якого будуть судити вас ваші онуки, ваші правнуки, ваші нащадки: чи вистачило у вас моральної відваги поставити загальне добро вище місцевих упереджень. Ви це можете. Це все у ваших руках. Не у чиїхось – у ваших.

Ви можете схилити траєкторію історії цієї нації в бік більшої справедливості та можливостей для вашого народу, і зробити це зараз.

За останніх два роки мені була надана вами надзвичайна можливість зустрічатися з представниками різних частин цієї країни – сходу і заходу, в тому числі незаконно окупованого Криму – представниками різних сфер – громадянського суспільства, з членами цього органу влади, з військовим керівництвом, з вашими священиками. Я зустрічався з людьми, які стояли на Майдані, – а дехто з них зараз є членами цього органу влади – і я побував там вчора. Варто лише подивитися на фотографії цієї Небесної сотні на монументі, створеному спонтанно на тому місці, де я вчора побував Варто лиш поглянути на ці світлини. Це не гіпербола. Я не намагаюся якось… – це дійсність. Мені, як іноземцю, досить лиш подивитися на ці фотографії, на фотографії молодих людей, яким по 20 років, і на тих, кому по 80. Кожен із них стояв для загальної мети – за Революцію Гідності.

Мій батько, коли я виростав, завжди повторював: кожна людина, чоловік чи жінка, має право, щоб до неї ставилися гідно. Кожна. І це те, про що йшлося вашій новітній революції – гідність.

Завдяки цим мученикам прозвучали вічні ідеї і ідеали, універсальні цінності, що об'єднують людей по всьому світу. Я був майже в кожному куточку цього світу. Мабуть, залишилося дуже мало країн, в яких я ще не побував. З часу обрання мене віце-президентом я подолав мільйон триста тисяч кілометрів. Увесь світ спостерігає за вами. Це факт. Вони спостерігають за вами, тому що сподіваються, що ваш успіх у вашій боротьбі проти безжалісної агресії Кремля і проти ракової пухлини корупції матиме вплив і на них.

В обидвох цих битвах ви маєте непохитну підтримку Сполучених Штатів Америки і американського народу, включаючи майже мільйон гордих американців українського походження. Ви маєте також об’єднану підтримку Європи – Західної, Центральної і Східної Європи – всі зацікавлені у вашому демократичному успіху, тому що ваш успіх напряму стосується справи цілісної, вільної і мирної Європи. Чи не зазнаєте ви невдачі, чи цей експеримент не провалиться… Я, дійсно, не перебільшую, коли кажу, що всі волелюбні народи світу вас підтримують, тому що так багато залежить від того, чи вдастся ваш крихкий експеримент із побудовою демократії.

Так само важливо, до речі, щоб і агресори по всьому світу зрозуміли, що вони не можуть за допомогою примусу і хабарів, за допомогою перекидання через кордон танків і бойовиків, погасити мрії і бажання народу. Якщо ви переможете, цей сигнал розійдеться по всьому світові.

Взимку 2009 року Президент попросив мене поїхати до Європи і виступити на конференції в Мюнхені, розповісти про принципи, якими керується наша адміністрація, про фундаментальні елементи зовнішньої політики адміністрації Обами-Байдена. Я повторю зараз те, що сказав тоді. Я тоді сказав, що ми не будемо визнавати сфери впливу за жодною країною. Суверенні держави мають право на власні рішення і на вибір союзів за своїм бажанням. Все, на цьому крапка. Крапка. (Оплески).

В ХХІ столітті країни не можуть – ми не можемо їм дозволити перекроювати кордони силою. Це засадничі правила. Якщо ми їх не втримаємо, ми все зруйнуємо. Росія порушила ці засадничі правила і продовжує порушувати їх. Сьогодні Росія окупувала суверенну українську територію. Я хочу чітко сказати: Сполучені Штати Америки не визнають, і ніколи не визнаватимуть спроби росіян анексувати Крим! (Оплески). Ось так! Просто! Немає виправдання таким діям.

Росія продовжує перекидати свої війська, своїх бандитів через кордон, російських танків і ракет досі повно на Донбасі. Сепаратисти організовані Москвою, і керує ними Москва! Москва! (Оплески).

Тому Сполучені Штати Америки продовжуватимуть стояти разом з Україною проти російської агресії. Ми надаємо підтримку у навчанні та допомозі силам безпеки України. І ми об'єднали світ на підтримку України, і покладаємося на світ у цьому.

Я багато годин провів, так само як і Президент, у спілкуванні з головами держав Європи і світу, щоби пояснити їм, що один з тестів на те, чи вони є нашими союзниками чи ні, полягає у підтримці вашої справи.

Америка і Європа зараз стоять разом, об'єднані в своїх зобов'язаннях накласти жорсткі економічні санкції на Росію. І допоки триває російська агресія, доти і ціна, яку платить Москва, продовжуватиме зростати. Брехлива пропаганда, яку розповсюджує Кремль, намагаючись протидіяти Україні та підірвати рішучість Європи, не спрацює. Нікому не слід помилково сприймати брязкання зброєю та напиндюченість за прояв сили. Дозвольте повторити: нікому не слід помилково сприймати брязкання зброєю та напиндюченість за прояв сили.

Ми зараз вживаємо заходів для того, щоб підтримати здатність Європи протистояти російській тактиці залякування. У цей момент ми зміцнюємо НАТО, підвищуємо енергетичну безпеку, допомагаємо підштовхнути відновлення економіки по всій Європі.

Сполучені Штати і Європа продовжуватимуть чинити тиск до того часу, поки Москва не виконає свої зобов'язання в рамках Мінських угод. Хоча і досягнуто деякого прогресу у деескалації насильства, не можна зняти санкції до тих пір, поки Росія не виконає всі – всі! – свої зобов'язання за Мінськими угодами. (Оплески).

Можу в дужках додати, що мені здається, що росіяни не зовсім усвідомлюють, що робить Путін. Саме тому він так довго приховує від свого народу присутність російських сил у вашій країні. Важке озброєння має бути відведене від лінії фронту. Має бути наданий повний і нічим не обмежений доступ для представників ОБСЄ. Росія повинна натиснути на сепаратистів, щоб провести вибори згідно українського законодавства та стандартів ОБСЄ, і крім того, відмовитися від незаконних виборів, які відбулися. Заручники, яких тримає Росія та підконтрольні їй сили, повинні бути повернуті. Російські військові повинні повернутися додому. Українська сторона кордону повинна бути повернута під контроль України. Тільки якщо Росія все це зробить – лише у цьому випадку – тоді йтиметься про необхідність Україні дотримати свої зобов'язання, які ще належить виконати, що включає надання амністії особам, які не скоїли важких злочинів, а також децентралізацію управління для Донбасу. Але ми чітко дали зрозуміти Росії і всьому світу, що подальше затягування неприпустиме. Це включає вибори на Донбасі, які мають відбутися у відповідності із Мінською угодою. Повинен бути забезпечений повний доступ для ЗМІ, українські політичні партії повинні мати право конкурувати на виборах, повинна бути забезпечена повна і безперешкодна робота місії спостерігачів за виборами від ОБСЄ, переселенцям з Донбасу, які живуть зараз в інших місцях України, повинні бути надані права для участі у виборах. Вся зброя повинна бути вилучена і передана під контроль ОБСЄ. Це відбудеться тільки, якщо Росія виконає свою частину зобов'язань. Якщо вона це зробить, тоді ви повинні виконати свої зобов'язання. Тому що це найкращий спосіб втримати Донбас в Україні, розв’язати конфлікт, та почати відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. (Оплески)

Безумовно, це важко, нічого легкого в тому, що ви маєте зробити, нема, тиск на вас буде величезний.

Я хочу також звернутися безпосередньо до людей на Донбасі. Альтернативою тому, про що я щойно сказав, є продовжувати жити під сепаратистськими бандитами, злочинцями, які відмовляються від гуманітарної допомоги, не допускають такі організації, як "Лікарі без кордонів", і крадуть рятівні ліки для перепродажу на чорному ринку. Це не є майбутнє. Це не те майбутнє, якого, на мою думку, будь-який українець хоче для своїх дітей.

Саме тому необхідна повна імплементація Мінських домовленостей. Проведення дійсно вільних, справедливих виборів – це те, що найбільше лякає Кремль. Їм не тільки потрібна ваша територія, їх також лякає ваш успіх. Адже коли відбудуться вільні вибори, люди вирішать, я впевнений, що вони хочуть залишитися невідє’мною частиною України, що вони є українцями в першу чергу, і саме це лякає Росію, саме це лякає Путіна.

Ви всі, напевно, знаєте, що боротьба за свободу України не обмежується лише тільки полями бою на сході. Конституційні реформи, які включають реформу судової системи і децентралізацію, не послаблюють ваш суверенітет. Вони зміцнюють його. І це дуже важливо для майбутнього України в Європі.

Саме ця проблема федералізму мало не завадила формуванню нашої держави. Автономні незалежні штати, їх намір мати свою власну поліцію, їх намір мати свою власну освітню систему, мати свій власний уряд в рамках об'єднаної Конституції.

Але, крім того, у вас є ще інша боротьба, історична боротьба - проти корупції. Україна не може собі дозволити, щоб люди втратили надію ще раз. Єдине, що гірше ніж відсутність сподівань, це бачити, що воскреслі надії згасають знову й знову через корупційні негаразди.

Якщо люди дозволять, щоб їх експлуатували через те, що вони бояться втратити вже те, що вони мають хоч трохи, то це стало б кінцем для української демократії. Ми вже так багато зробили вкрай необхідного. Але всі ви знаєте, що необхідно зробити все ще більше, аби завершити цей шлях. Ще не все зроблено.

І Прем’єр-міністр, і Президент чули, як я часто кажу: я ніколи не розказую іншім людям, чи країнам, що становить їх інтерес. Але зазначу, ви не зможете назвати мені жодної демократії в світі, де панувала б ракова пухлина корупції. Ви не можете назвати жодної такої країни. Вони абсолютно несумісні. І недостатньо просто організувати нове бюро з боротьби із корупціє і запровадити спеціального антикорупційного прокурора. Генеральна прокуратура конче потребує реформ. Судоустрій має бути перебудований. Енергетична галузь має бути конкурентоспроможною і керуватися ринковими принципами, а не полюбовними домовленостями. Недостатньо прийняти закони для збільшення прозорості щодо джерел доходів посадових осіб. Вищі виборні посадовці мають позбутися будь якого конфлікту інтересів між власним бізнесом та своїми урядовими обов’язками. Ця система властива всім іншим демократіям світу.

Чи олігархи, чи не олігархи – всі повинні діяти за одними правилами, всі повинні сплачувати свої податки, улагоджувати свої суперечки в суді, а не шляхом залякування суддів. Саме в цьому суть. Саме так держави досягають успіху в ХХІ столітті.

Корупція висмоктує ресурси, що не доходять до народу, вона гальмує розвиток економіки. Ми знаємо про це. Ви знаєте про це. Українці знають про це. Коли Росія прагне використовувати корупцію як знаряддя примусу, тоді реформи – це не лише вдале урядування, це самозбереження. Це в інтересах національної безпеки країни.

Росія намагається підірвати стабільність та суверенітет України, як тільки може, у тому числі через фінансовий тиск, щоб підточити вашу економіку. Вони вважають, що це дешевше, ніж надсилати танки через лінію зіткнення.

Отже Україна повинна бути доволі сильною, аби обирати власне майбутнє. Вона повинна бути сильною в обороні, сильною в економіці, і з міцною системою демократичного урядування.

Сполучені Штати стоять разом з вами в цій боротьбі. Ми розуміємо, що підтримуємо вас здаля. Для вас це набагато важча робота, ніж для нас. Ми збільшили державну допомогу для того, щоб не дати вашій економіці відкотитися назад. Ми вже зорганізували міжнародну спільноту на те, щоб надати 25 мільярдів доларів фінансової допомоги Україні через двосторонні та багатосторонні механізми. У тому числі і 2 мільярда доларів кредитних гарантій від США, а також можливі додаткові кошти.

Вчора я оголосив про майже 190 мільйонів доларів нової американської допомоги Україні для того, щоб боротися з корупцією, зміцнити верховенство права, здійснити вкрай важливі реформи, підтримати громадянське суспільство, сприяти енергетичній безпеці. В цілому наша пряма допомога складає майже 760 мільйонів доларів, у додаток до кредитних гарантій, з моменту, як спалахнула ця криза. І це не все, що ми готові зробити, якщо ви й надалі рухатиметесь вперед.

Але для того, щоб Україна й надалі робила поступ і мала підтримку міжнародної спільноти, ви маєте робити більше. Великою мірою, для прогресу у вашій програмі з МВФ потрібні важкі реформи. І вони насправді важкі. І я хочу вам сказати, що всі наші експерти з Держдепартаменту, з наших науково-дослідних інститутів, вони завжди кажуть: «От, знаєте, що вам треба зробити? Зайнятися пенсіями, зайнятися цим, і цим». Звичайно, їм легко сказати. Навіть у нас це важко дається. Проголосувати за підняття пенсійного віку – це, у багатьох місцях, написати свій політичний некролог.

І ми всі, хто працюємо на своїх посадах в інших демократичних інституціях, ми розуміємо, які важкі умови стоять перед вами, як важко знайти необхідні кілька голосів, щоб проголосували за те, щоб виконати умови МВФ. Для цього необхідно пожертвувати різним, що може не бути ні політично доцільним, ні популярним.

Але такі пожертви вкрай важливі, аби вивести Україну на шлях до майбутнього, яке є економічно безпечним. І я закликаю вас протриматися до кінця, як би складно це не було. Україні потрібен бюджет, який відповідає вашим зобов'язанням перед МВФ.

Щось інакше буде загрозою для прогресу, досягнутого Україною великим зусиллями, і зменшить підтримку України міжнародною спільнотою, підтримку, яка є хиткою, завжди хиткою. Ми продовжуємо докладати зусиль, аби ця підтримка находила.

Українці довго боролися за те, аби керувати своєю долею, аби викроїти собі місце землі біля могутнього Дніпра, аби утвердити свою ідентичність, горду та виразну.

І великий поет Тарас Шевченко писав вірша за віршем, оспівуючи дух України, і закликаючи земляків-українців повстати і вимагати собі волі. Його вірш «Заповіт» закінчується такими словами, І я зараз його цитую:

І мене в сім'ї великій,
В сім'ї вольній новій
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Можливо колись незлим тихим словом ви згадаєте і мене. (Оплески).

Пані і панове, я буду завжди говорити про Україну. Я буду говорити про письменника, якого побили на Майдані, який попав у лікарню, і коли його спитали, чому він готовий винести побиття і витерпіти біль, він відповів, що люди, які не протестують проти несправедливості, не мають майбутнього.

Я буду говорити про молоду матір, яка відмовилася від вигідної кар’єри задля роботи над урядовою реформою. І коли її спитали чому, вона сказала: «Я не можу воювати на сході країни, бо в мене двоє дітей, і це єдине, що я можу зробити для своєї країни».

Я буду говорити про студентку, яка роздавала їжу на Майдані, і яка згодом відповіла на питання, що змінилося за ті місяці: «Тепер люди думають про те, що вони можуть дати Україні, а не що Україна може дати їм.»

Я буду говорити про чоловіків та жінок цієї установи, про ваш орган влади, представницький орган вільно обраний людьми. . Я буду казати про те, чим ви пожертвували. Про Надю Савченко, українського пілота - новаторку, яку обрали до Ради, попри те, що вона ув’язнена в Росії ще й дотепер. Я буду говорити про її мужність, а також про мужність багатьох інших. Я буду говорити про те, що від вас усіх залежить, щоб народ цієї землі, оця міцна сім'я людей, українська сім'я, назавжди були вільними.

Це час України. Може це ваш останній шанс. І, будь ласка, заради нас, заради всіх, не змарнуйте цей час, не втратьте цю можливість. Скористайтеся цієї можливістю. Побудуйте краще майбутнє для народу України.

Коли я був ще молодим сенатором, був у Сполучених Штатах дуже відомий політик – в іншій, ніж моя, партії, з дуже відмінною ідеологією. Але він якось сказав, відповідаючи на запитання: «У своєму серці, у своїй душі, ви знаєте, що справедливо і що правильно. Ви знаєте. То робіть це». І якщо ви будете продовжувати йти по цьому шляху, якщо ви будете виконувати те, що вам доручили українці, вам не доведеться сумніватися, що американці і Америка стоять пліч-о-пліч з вами.

Я коливався, чи мені варто відправлятися виступати перед вами. І це не тому, що я недостатньо дбаю про вашу країну. Просто як людина, яка 36 років була сенатором і просиділа на такому ж місці як ваші зараз, я не завжди схвалював, коли перед нами виступав іноземний лідер, бо виглядало так, що він чи вона читає нам лекцію і вчить, що робити. Я не хочу, щоб мій виступ сприймався як лекція чи суворі настанови. Не такі мої наміри. Просто по-людськи я маю таку надію на те, що ви можете здійснити. Це розійдеться далеко за межі українських кордонів.

Якось я, як молодий сенатор вперше піднявся зі свого місця і взяв слово на засіданні Сенату – а я ніколи не боявся виступати – і ось випростався і раптом зрозумів, що моє робоче місце саме там, звідки виступав сам сенатор Даніель Вебстер. Чесно, так і було. І вперше за час своєї кар'єри я немов заціпенів, бо зрозумів: о, Боже, один із найвеличніших діячів нашої історії стояв тут, на цьому місці. І я замислився, що вони тоді відчували, будучи членами Конгресу, який створив нам цю свободу, цю вільну і велику націю. От і ви зараз у такому ж становищі. І це не гіпербола. Ви сидите саме на таких місцях. І якщо ви доб'єтеся успіху, ви будете засновниками першої по-справжньому демократичної вільної об'єднаної України. Яка надзвичайна відповідальність, яка неймовірна можливість послужити своїй країні.

Дуже дякую за можливість виступити сьогодні перед вами. Нехай Бог благословить обидва наші великі народи! І нехай Бог захищає наші війська! (Оплески).

КІНЕЦЬ

12:33 за київським часом



 
matrix-info БУЛАВА