hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Світова історія


Євангеліє від Марії (Магдалини)

ІІ ст. н. е.

Євангеліє від Марії (Магдалини) – апокрифічний текст, написаний у II ст. коптською мовою, знайдений в Каїрі в 1850 р. доктором Райнхардтом. Проте вперше текст було опубліковано лише у 1955 р. Цей текст з'являється в Берлінському кодексі (рукописна книга Ахміма). Рукопис містить уривки трьох текстів: власне «Євангеліє від Марії» (Магдалини), «Апокриф Іоана» і софію Іісуса Христа («Пістіс Софія»).

У манускрипті Євангелія від Марії, єдина версія якого була знайдена саме в рукописі Ахміма, відсутні сторінки з першої по шосту і з11-ї по 14-у.

До нашого часу дійшов лише невеликий уривок Євангелія від Марії: Розмова учнів з Ісусом, записана в формі діалогу, чи чогось подібної форми.

Євангеліє від Марії (Магдалини)

1. ...Матерія тоді зруйнується чи ні

2. Спаситель сказав: «Всі істоти, все створіння, всі творіння перебувають один в одному і один з одним, і вони знову відродяться в їх власному корені.

3. Адже природа матерії відроджується у тому, що складає її єдину природу.

4. Той, хто має вуха слухати, нехай слухає!»

5. Петро сказав Йому: «Коли Ти роз'яснив нам усі речі, скажи нам ще це: що є гріх світу?»

6. Спаситель сказав: «Немає гріха, але ви ті, хто чинять гріх, коли ви робите речі, подібні природі розпусти, яку називають "гріх".

7. Ось чому благо зійшло у ваше середовище до речей усілякої природи, аби спрямувати її до її коріння».

8. Далі Він продовжив і сказав: «Ось чому ви хворієте і вмираєте, бо ви «любите» те, що [вас] обманює. Той, хто осягає, нехай осягає! Матерія породила пристрасть, що не має подоби, яка походить від надмірності. Тоді виникає сум'яття у всьому тілі».

9. Ось чому Я сказав вам: «Зміцнюйтеся, і, якщо ви охляли, зміцнюйте ж себе перед різними формами природи.

10. Той, хто має вуха чути, нехай слухає!»

11. Сказавши це, блаженний попрощався з усіма ними й сказав: «Мир вам! Мій мир, придбайте його собі! Бережіться, аби хто-небудь не ввів вас у оману, кажучи: «Ось, сюди!» Або «Ось, туди!»

12. Бо Син людини усередині вас. Слідуйте за ним! Ті, хто шукає Його, знайдуть Його. Ідіть же і проповідуйте Євангеліє Царства. Не ставте межі крім тієї, що Я затвердив вам, і не давайте закону як законодавець, аби ви не були схоплені їм».

13. Сказавши це, Він відійшов.

14. Вони ж перебували у сумі, пролили рясні сльози і сказали: «Як підемо ми до язичників і проповідуватимемо Євангеліє Царства Сина людини? Якщо вони не зберегли його, як вони збережуть нас?»

15. Тоді Марія встала, привітала всіх їх і сказала своїм братам: «Не плачте, не журіться і не майте сумніву, бо Його благодать буде з усіма вами і слугуватиме захистом вам. Краще ж похвалити Його велич, бо Він приготував нас і зробив нас людьми».

16. Сказавши це, Марія звернула їх серця до добра, і вони почали розмірковувати про слова Спасителя.

17. Петро сказав Марії: «Сестро, ти знаєш, що Спаситель любив тебе більше, ніж інших жінок.

18. Скажи нам слова Спасителя, які ти згадуєш, які знаєш ти, не ми, і які ми й не чули».

19. Марія відповіла і сказала: «Те, що приховане від вас, я сповіщу вам це».

20. І вона почала говорити їм такі слова: «Я, – сказала вона, – я споглядала Господа в видінні, і я сказала Йому: «Господи, я споглядала Тебе сьогодні у видінні».

21. Він відповів і сказав мені: «Блаженна ти, бо ти не здригнулася, побачивши мене.

22. Бо де розум, там скарб».

23. Я сказала йому: «Господи, тепер скажи: той, хто споглядає видіння, – він споглядає душею чи духом?»

24. Спаситель відповів мені і сказав: «Він не споглядає ані душею, і ані духом, але розум, який між двома, – і той, який споглядає видіння, і він [відсутні сторінки] його».

25. І жадання сказало: «Я не побачила тебе низхідною, але тепер бачу тебе висхідною. Чому ж ти брешеш, належачи мені?»

26. Душа відповіла і сказала: «Я побачила тебе. Ти мене не побачила і мене не впізнала. Я була для тебе як вбрання, і ти мене не впізнала».

27. Сказавши це, вона пішла у великій радості.

28. Знову вона прийшла до третьої влади, іменованої «Незнання».

29. Вона запитала душу, сказавши: «Куди ти йдеш? Лукавство схопило тебе. Але ти схоплена. Не суди!»

30. І душа сказала: «Чому ти судиш мене, хоча я не судила? Я була схоплена, хоча не схопила. Мене не пізнали, я ж, я пізнала, що все підлягає вирішенню, будь то речі земні, будь то небесні».

31. Усунувши третю владу, душа піднялася вище і побачила четверту владу в семи формах.

32. Перша форма – це пітьма, друга – жадання, а третя – незнання, четверта – смертні ревнощі; п'ята – царство плоті; шоста – лукавство плоті; сьома – люта мудрість.

33. Це сім пануваннь гніву.

34. Вони запитують душу: «Звідки ти йдеш – та, що вбиває людей?» – Або: «Куди прямуєш ти – та, що поглинає простір?»

35. Душа відповіла і сказала: «Що хапає мене, убито; що обплутує мене, знищено; жадання моє прийшло до кінця, і незнання померло. В [мирі] я була уродженою від миру і у відбитку відбитком згори. Тенета забуття тимчасові. Відтепер я досягну спокою часу, вічності, у мовчанні».

36. Сказавши це, Марія замовкла, позаяк Спаситель говорив з нею до цього місця.

37. Андрій же відповів і сказав братам: «Скажіть-но, що ви можете мовити з приводу того, що вона сказала. Щодо мене, я не вірю, що Спаситель це сказав. Адже ці навчання суть інші думки».

38. Петро відповів і сказав з приводу цих самих речей.

39. Він запитав їх про Спасителя: «Хіба говорив Він з жінкою утаємничено від нас, невідкрито? Маємо ми навернутися і все слухати її? Волів Він її більш за нас?»

40. Тоді Марія розплакалася і сказала Петру: «Брате мій Петре, що ж ти думаєш? Ти думаєш, що я сама це вигадала в моєму розумі чи я брешу про Спасителя?»

41. Левій відповів і промовив Петрові: «Петре, ти вічно гніваєшся. Тепер я бачу тебе, що змагається із жінкою як супротивники.

42. Але якщо Спаситель визнав її гідною, хто ж ти, щоб відкинути її? Звісно ж, Спаситель знав її дуже добре. Ось чому Він любив її більше за нас. Краще присоромимся! І, впеленавшись досконалою людиною, підемо, як Він велів, і проповідуймо Євангеліє, не ставлячи іншої межі, ані іншого закону, окрім того, що сказав Спаситель».

43. Коли […] і вони почали виходити, [аби] проголошувати і проповідувати.



 
matrix-info БУЛАВА