hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Програма
кандидата в депутати
Павла Гай-Нижника



Я виступаю за формування єдиної соборної унітарної держави Україна на основах народовладдя української нації; країни, де кожна людина незалежно від етнічної приналежності, статі, походження, матеріального стану інших відмінностей може вільно і різнобічно реалізувати себе.

Підтримую консервативні традиції, які спрямовані на формування справедливої і сильної національної держави, яка захищає права і свободи громадян і сприяє розвитку громадянського суспільства. Я розглядаю державу не лише як інструмент для примноження суспільних благ, а й як доконану національну цінність та запоруку існування та процвітання українського народу.

Межі державного впливу на суспільство визначаються спільною волею громадян та втілюються у законах. Їхнє виконання ґрунтується на верховенстві права і контролюється активним громадянським суспільством.

Для побудови нових відносин між державою та громадянином необхідно, насамперед, змінити ціннісні орієнтири суспільства.

Світоглядні позиції

Мій світогляд твориться в руслі тисячолітньої державницької, політичної та культурної традиції українського народу.

Наріжним каменем соціальної політики вважаю заохочення особистих досягнень, ініціативи. Соціальний захист у державі повинен поширюватися лише на тих, хто не має змоги працювати. Стою на позиції непримиренності до споживацтва, за недопустимість зрівнялівки, послаблення свободи. Коли громадянин сподівається, що держава мусить забезпечити йому комфортне існування, знімаючи чинники ризику, це протиприродно і небезпечно для держави. Адже суспільство розвивається за рахунок ініціативи й відповідальності.

Суспільство – складна органічна цілісність, а його частини настільки взаємопов’язані, що зміна однієї з них підриває стабільність усього суспільства. У суспільно-політичній сфері не можна діяти за планом або згідно з соціальною теорією. Треба спиратися передусім на досвід. Суспільство вдосконалюється поступово за внутрішніми законами, закоріненими в минулому. Вирішальне значення мають звичаї, вподобання, традиції народу. Головним критерієм суспільного розвитку є зміна звичок, традицій і характеру людей. Я наголошую, що розвиток суспільства мусить бути безпечним як для окремої людини, так і для всього суспільного організму. Важливого значення в удосконаленні суспільства надаю моральному вдосконаленню людини.

Сталість – головна умова утвердження істотної цінності орієнтації на людину. Звідси – необхідність протистояти згубному процесу визволення людини від інституціонального обґрунтованого порядку, істотна риса та державний авторитет. Я виступаю за встановлення такого порядку, коли, базуючись на лояльності громадян, вимагається захист державного суверенітету. Держава повинна бути сильною, здатною чітко відображати політичну волю людей. Я прагну побудови такої держави, в якій однією з найважливіших принципів є також принцип волі, спроможність здійснювати індивідуальну й суспільну ініціативу в межах правових норм. Влада не може бути підпорядкована якійсь функціональній меті соціальної справедливості, рівності, волі тощо.

Підтримую тезу, яку визначив свого часу В.Липинський, що нашою метою українців є «виграти у смертельній боротьбі національних сил з інтернаціональним капіталом». Для цього українцям слід перебороти свій «первородний гріх», який полягає в ідейному хаосі в політиці і браку організаційної дисципліни.

Україна – єдина, соборна, унітарна держава

Я є патріотом, який плекає державу, народ та звичаї у поєднанні із цивілізаційним поступом.

Я виступаю за приватну власність і вважаю за основу економіки країни – саме приватну власність і потужний середній клас у всіх спектрах господарського життя держави.

Я докладатиму усіх зусиль аби зламати кланову й охлократично-плутократичну владу в Україні, змінити існуючу державно-бюрократичну та адміністративну модель держави.

За сучасної існуючої в Україні виборчої системи я виступаю за запровадження пропорційної систему виборів до законодавчого органу за відкритими виборчими списками. Обирати депутатом можна громадянина України, який останні 10 років проживає в Україні, досяг 25-ти років, володіє і спілкується державною мовою, є дієздатним та несудимим.

Кожних 2 роки має бути оновлення 1/3 частин законодавчого органу, що дасть можливість провадити оновлення політичних еліт. Одна особа має право бути обраною до законодавчого органу не більш як на 2 терміни поспіль.

Депутатська недоторканність має бути скасована, проте потрібно запровадити імунітет за політичну діяльність. Аналогічний виборчий принцип застосовується й щодо місцевих органів влади.

Необхідно узаконити порядок звітності депутатів усіх рівнів перед виборцями й встановити чіткі правила відкликання громадами раніше обраних депутатів, якщо вони не захищають інтереси громади. Виборці повинні отримати дієвий механізм відкликання депутата й глави держави.

Я виступаю за зміну виборчого законодавства, коли законодавчу ініціативу мають отримати не лише політичні партії, а й професійні об’єднання громадян та громадські організації. Таким чином класократичний принцип знищить принцип демократичний і встановить справжнє народовладдя. Я за створення національних професійних і громадських рад із наданням їм законодавчої ініціативи та повноважень.

Я домагатимусь законодавчої заборони зміни персонального складу державного бюрократичного апарату (державних службовців) в залежності від зміни урядового чи законодавчого складу до рівня заступників міністра.

Для державних службовців усіх рангів мають бути встановлені іспити з української мови, історії та культури (в тому числі й для міністрів уряду). Депутатам парламенту, урядовцям та держслужбовцям забороняється робити будь-які прилюдні заяви, промови, виступи тощо неукраїнською мовою.

Реформувати бюрократичну систему на принципах особистої відповідальності з подальшим значним скороченням контролюючих органів.

Я виступаю за утвердження принципів посиленої відповідальності перед законом, зміцнення виконавчої дисципліни та невідворотності покарання за злочинну діяльність на всіх щаблях державної влади. Ухвалити та моніторити виконання спеціального антикорупційного Закону про контроль не тільки доходів, але й видатків державних посадовців та членів їхніх сімей. Запровадити в кримінальному законодавстві принцип «чим вища державна посада, тим вищий рівень відповідальності за скоєний злочин».

Виступаю за утвердження принципу субсидіарності у державі. За збільшення прав, економічної та господарської самостійності органів місцевого самоврядування: міських, сільських та селищних рад та їх виконавчих органів. За наділення реальними повноваженнями органи самоврядування на рівні мікрорайонів та окремих сіл.

Забезпечити підвищення ролі місцевого самоврядування шляхом перерозподілу повноважень та фінансових ресурсів між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування за принципом формування бюджету: «знизу вгору».

Запровадити практику якнайширшого прямого народовладдя у територіальних громадах – референдуми, плебісцити, загальні збори тощо. Проводити місцеві референдуми з життєво важливих питань. Запровадити механізм «вето» громади щодо окремих рішень органів місцевого самоврядування.

В паспортах громадян України має бути занесена графа про національну приналежність.

Державною мовою в Україні є винятково українська мова. Вища, середня й дошкільна освіта мають бути українізовані. Засоби широкого оповіщення (ЗМІ) мають користуватися державною мовою. Засоби зовнішнього оповіщення, назви продукції, вивіски тощо повинні бути українською мовою.

Я усвідомлюю загрози для української мови з боку домінуючих іноземних мов. Від безумовності української мови як єдиної державної та мови міжнаціонального спілкування в державі, обов’язкової для усього населення країни, до усвідомлення більш ширших загроз збереженню нашої мови, коли космополіти й чужинецькі зайди в шатах нинішньої влади не лише прагнуть штучно і силоміць загнати її у резервацію шляхом всебічного насадження московської мови, а й поступової роз’їдаючої дії глобалістичного світу й через безоглядне мавпування так званої європейськості, внаслідок чого наша мова піддається небаченій досі англізації. Тому я виступатиму за створення спеціального гуманітарного органу, складеного з фахівців з різних галузей життя, який би виробляв українські відповідники старих чи новітніх слів, що з’являються в інших мовах. Відповідно встановити юридичну відповідальність за порушення принципу чистоти мови та главенства української мови в державі.

Я виступаю за дотримання прав етнічних меншин. Держава повинна створити програми, по підтримці мов та культур, що їм загрожує асиміляція та зникнення – караїмської, греко-урумської, греко-ромейської, гагаузької і т.п. Я проти поширення міжетнічної ворожнечі в Україні. Збалансоване співіснування різних етносів – гарантія сили та добробуту всієї української нації.

Підтримую принцип суспільного солідаризму. Вирішення соціальних проблем повинно бути справою не лише державних органів (що досить часто є причиною корупції та несправедливого розподілу коштів), але й широкої мережі добровільних об’єднань громадян. Держава повинна всіляко сприяти діяльності цих організацій (не допускаючи, однак, впливу на ці структури з боку іноземних та ворожих до України чинників).

Боротьба з корупцією

Однією з найбільших проблем сучасної України є суцільна корупція.

Я виступаю за те, щоби всі можновладці та їх найближче (сімейне і посадове) оточення – підпадали під категорію ПЕП (англ. PEP – politically exposed person; іноді його перекладають як «політично уразлива персона»). Директор департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ Швейцарії В.Зелльвегер подає таке визначення терміна ПЕП: «Людина, що займає керівну посаду, завдяки чому у неї є можливість привласнювати великі грошові суми». Відтак, маються на увазі ті, хто має владу і перебуває на виду: глави держав і урядів, провідні політичні діячі, високопоставлені державні службовці, а також особи з їх сімейного і особистого оточення. У більш широкому сенсі йдеться не тільки про президентів, міністрів, суверенів, а й про їх найближче оточення. Завдяки своєму службовому становищу і впливу в суспільстві ПЕП, або «політично уразлива персона», піддається потенційному ризику бути залученою в корупційні дії, або ж їх організатором чи покривачем. В Україні ці персони не мають подібного визначення (навіть задекларованого не юридично), а натомість де-юре очолюють антикорупційні заходи, а отже (вірогідно) можуть стати й покривачами корупційних схем (за оцінками експертів Світового банку, щорічно в країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою керівний апарат отримує у вигляді хабарів від 20 до 40 млрд. дол США, що відповідає 20–40% коштів, які виділяються цим країнам як офіційна допомога).

Вимагаю, аби законодавчо було зафіксовано такі прагнення та положення:

- криміналізувати корупційні діяння згідно Міжнародних конвенцій;

- запровадити виборність суддів та можливість їх дострокового відкликання;

- забезпечити однакове застосування всіма судами законів України;

- запровадити експертизу судових рішень на відповідність Конституції та законам;

- запровадити обов’язковий контроль судами за виконанням судових рішень;

- запровадити механізм дострокового відкликання громадами голів сільських, селищних та міських рад без згоди Верховної Ради України;

- запровадити реєстр корупціонерів, чия причетність до корупції встановлена рішенням суду.

31 жовтня 2003 р. Україною була прийнята Конвенція ООН проти корупції (UNCAC – UN Convention against Corruption) – багатосторонній міжнародноправовий документ, який визначає природу корупції і пропонує низку заходів з протидії цьому явищу. Конвенція стала основою Ініціативи Стар (Stolen Asset Recovery (StAR) Initiative), з якою виступили у вересні 2007 р. Світовий банк і Управління ООН з боротьби з наркотиками і злочинністю (ЮНОДК). Мета СТАР – ініціювати повернення викрадених активів, заохочувати і сприяти систематичному і своєчасному поверненню активів, які є доходами від корупції, а також удосконалювати заходи щодо забезпечення повернення викрадених активів.

Вважаю, що подібні визначення слід запровадити й в Україні.

З огляду на міжнародний досвід (напр. подібно до чотирьох глав розділу 18 Зводу Законів США), я прагну додати й ознаки корупційних дій, як то:

1) “Хабарництво, нечесні доходи і зловживання своїм положенням публічними посадовцями”;

2) “Посадовці і службовці по найму”;

3) “Здирство і погрози”;

4) “Вибори і політична діяльність”.

Кримінальному переслідуванню за хабарництво будуть піддаватися не тільки ті, хто одержує хабарі, але і ті, хто їх дає. Відповідальності за дачу хабара має підлягати всякий, хто дає, пропонує, обіцяє що-небудь цінне публічному посадовцю або кандидату на цю посаду з протиправною метою. Важливо, щоб покаранню за хабарництво разом з нині функціонуючим підлягав як колишній, так і майбутній службовець.

Важливим в антикорупційних заходах є так звана «культура прозорості», яку також варто адаптувати до українських умов. Зокрема запровадити систему контролю за розглядом заяв громадян чиновниками міської адміністрації. Така програма є показником реалізованої політичної волі на боротьбу з корупцією. Вільний доступ до інформації про стан речей виключає необхідність особистих контактів з урядовцями або пропозиції їм хабарів з метою прискорити завершення процесу ухвалення рішення. Таким чином, ця програма шляхом виключення особистого спілкування урядовців і громадян, як необхідної умови існування корупції, виконує основну свою задачу – попередження корупційних діянь і відновлення довіри громадян до міської адміністрації.

З огляду на рівень та обсяг корупції в Україні, вважаю за доцільне звернутися й до досвіду Італії й запровадити термін «мафіозне угруповання». Виходячи з українських реалій під таке угруповання можуть підпасти й відомі українські політичні партії, які створені і діють за принципом піраміди, або ж партій-корпорацій тощо. З огляду на це антикорупційна діяльність влади має бути відкритою для політичних партій, об’єднань громадян, засобів масової інформації. Усе це надає можливість для участі в антикорупційній роботі інститутам соціального контролю.

Слід визначити конкретні ознаки, які притаманні мафіозним угрупованням, зокрема:

- залякування та підкорення силою інших людей, нав’язування їм «закону мовчання» та кругової поруки з метою вчинення кримінальних злочинів;

- встановлення прямого або непрямого правління і контролю за різного роду економічною діяльністю;

- отримання незаконних прибутків та незаконних пріоритетів в такій діяльності для себе та інших осіб;

- протистояння вільному волевиявленню при голосуванні;

- встановлення жорстких покарань за фінансування легальної економічної діяльності за рахунок коштів, здобутих злочинним шляхом, в тому числі прибутку від легалізації «брудних грошей».

Боротьба владних структур із корупцією має відбуватися під контролем громадськості та органів представницького народовладдя. Однією з форм такого контролю є заслуховування звітів МВС у парламенті два рази на рік.

Я – за незалежний суд і прокуратуру, які були б підконтрольні громадським організаціям, а порушення законодавства чи професійної етики каралося б в’язницею.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. В процесі судочинства в Україні діє принцип верховенства права. Юрисдикція судів поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. Військові суди діють тільки в період військового стану. Система судів в Україні будується за адміністративно-територіальним принципом. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. У разі скасування вироку суду як неправосудного, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей. Суддя не може бути без згоди Народної Ради України затриманий чи заарештований. Суддя може бути звільнений з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

4) припинення його громадянства;

5) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

6) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

7) смерті.

Правосуддя здійснюють професійні судді. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як п’ять років, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Вищим судовим органом України є Верховний Суд України. Верховний Суд України вирішує питання відповідності законів та інших нормативно-правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції і законів України. Вирішує спори між вищими органами державної влади та їх посадовими особами як суд першої інстанції. Розглядає звернення юридичних та фізичних осіб на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. Здійснює касаційне провадження відповідно до закону. Забезпечує однакове застосування законів на всій території України. Здійснює матеріально-технічне забезпечення діяльності судової системи України.

На посаду судді Верховного Суду України може бути обрано особу, яка відповідає вимогам, передбаченим у статті 99 та має стаж практичної роботи на посаді судді не менше 7 років. Судді Верховного Суду України обіймають посади безстроково. Вищою посадовою особою в системі органів правосуддя є Голова Верховного Суду України, який здійснює свої повноваження відповідно до закону. Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

Судді апеляційних судів призначаються Президентом України терміном на 5 років у порядку, встановленому законом.

Судді місцевих судів призначаються Президентом України терміном на 2 роки в порядку, встановленому законом.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є:

1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

2) змагальність сторін;

3) забезпечення обвинуваченому права на захист;

4) гласність судового процесу та повне його фіксування технічними засобами;

5) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

6) обов’язковість рішень суду;

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Держава забезпечує фінансування судової системи та належні умов суддям для здійснення правосуддя.

Варто запровадити досвід, коли дві третини членів Вищої Ради Суддів (досвід Італії) обираються суддями, і одна третина – політичними партіями. Крім того, адміністративні комісії мають статус судів, а Конституція передбачає адміністративне провадження з деяких кримінальних справ. Дієвим антикорупційним механізмом слід визнати також те, що судді, прокурори і слідчі вважаються членами однієї професії і регулярно міняються ролями. Кожна прокуратура є автономною. Кожний прокурор має такі ж гарантії незалежності, як і судді.

Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

6) внесення до Народної Ради України, або Гетьмана (Президента) України, подання про звільнення з посади Судді за порушення закону чи вчинення злочину.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Народної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України – п’ять років.

Я виступаю за деполітизацію правоохоронних органів, які не повинні служити злочинній владі, виконуючи її політичні замовлення, а повинні чесно і відповідально захищати Український народ і Українську державу, захищаючи її від зовнішніх і внутрішніх ворогів.

Міська і районна міліція має бути реорганізованою у муніципальну поліцію, керівництво якої повинно бути контрольованим і підзвітним місцевій громаді (голова міської/районної муніципальної поліції має бути затверджений волевиявленням районної громади).

Я виступаю за легалізацію володіння вогнепальною зброєю для законослухняних громадян. Озброєний вільний громадянин – основна вільного суспільства.

Українська держава має зжорсточити міграційне законодавство (громадянство України повинно надаватися неукраїнцям за національністю лише у виключних випадках). Нелегальні мігранти, затримані в Україні, мають залучатися до примусової праці, аби таким чином заробити кошти на своє переправлення на Батьківщину).

Виступаю за неухильне забезпечення особистих прав кожного законослухняного громадянина. Легітимні майнові права, право на захист приватної сфери життя, права на особисту безпеку – повинні неухильно забезпечуватися всією силою держави.

Розбудова Українського Війська (Армії Держави Україна)

Я виступаю за створення національної високоефективної системи всебічного забезпечення та оснащення Збройних Сил озброєнням та технікою, яка б відповідала сучасним викликам національній безпеці України, створення в короткі строки якісно нових Збройних Сил європейського типу, професійних та мобільних, добре оснащених та підготовлених, спроможних адекватно реагувати на сучасні загрози національній безпеці у воєнній сфері.

Сьогодні всі мають зрозуміти, що проводити так звані реформи у сучасних пострадянських українських Збройних Силах неможливо. Армія України знаходиться у стані глибокої деградації та занепаду. Тож першочерговим завданням є максимально пригальмувати процес розвалу українського Війська із одночасним створенням нової моделі збройних сил України.

З метою приступити до створення дійсно боєздатної армії, ми проведемо ретельний аналіз загроз національній безпеці у воєнній сфері, відпрацюємо стратегічну програму створення Національних Збройних Сил України й програму забезпечення повноцінного фінансування військового будівництва (розробимо «Військову доктрину Збройних Сил України»).

Армія – це не тільки озброєння та військова техніка. Армія, у першу чергу, – це люди, висококласні фахівці, які здатні забезпечити управління системами сучасних озброєнь і здатні самостійно приймати рішення.

Армія в державі – це не тільки невід`ємний атрибут держави, це ще і школа виховання справжніх українських патріотів, державників, які здатні взяти на себе відповідальність не лише за військові підрозділи, але й за усю країну.

Військовослужбовці мають стати реальним резервом для державної служби.

Важливим питанням сьогодення залишається розробка сучасної всебічної системи соціального забезпечення людей у погонах. Держава має і зобов’язана створити такі соціальні умови життя військовослужбовців і членів їх сімей, щоб сумлінне виконання своїх службових обов`язків стало безумовним. Військова людина має дбати про безпеку держави, а не замислюватися над тим, чим вона буде годувати свою родину і де вона буде жити.

Суспільство повинно усвідомити, що армія може бути великою або маленькою, але вона не може бути дешевою. За свою власну безпеку необхідно платити! Це питання є надзвичайно болючим за сучасних умов, проте нагальним у потребі розв’язання в ім’я збереження Української державності та забезпечення національної безпеки.

Я стверджую, що без громадського контролю неможливо забезпечити ефективне використання коштів платників податків, які виділяються з державного бюджету на забезпечення старшин та козаків Українського Війська.

Усвідомлюючи геополітичне положення України, консерватори виступають за створення професійної контрактної армії, із одночасним забезпеченням короткостроковою (до 2 років) добровільною службою. Виконання священного обов`язку захисту держави має бути забезпечене для всіх громадян. Поряд із військовою службою за контрактом має бути передбачена і добровільна служба, тобто служба осіб, які приймають на себе обов’язки військовослужбовця на термін від шести місяців до двох років. Виконання священного обов’язку захисту держави має бути гарантоване для всіх громадян України, які за станом здоров’я можуть і особисто бажають проходити військову службу. Відбір на добровільну службу здійснювати на конкурсній основі.

Я виступаю за створення професійної армії, проте із обов’язковою військовою підготовкою у середній та вищій школі. Початкова військова підготовка у середній школі має бути обов’язковим предметом навчання.

Економічний світогляд

Мусимо йти до вирішення соціально-правових та фінансово-економічних питань, маємо вимагати соціальної справедливості й невідворотності покарання. Творити сталі умови для правового й щонайширшого розвитку та розквіту малого і середнього підприємництва в усіх галузях народного господарства. Задля цього потрібно буде визначально змінити форму вертикального та горизонтального існування державного організму на якісно інших ніж тепер принципах та засадах.

Я виступаю за стимулювання приватної ініціативи в економіці, за зменшення бюрократичного та податкового тиску на підприємців. За стимулювання дрібного та середнього бізнесу. Однією із гарантій успішної діяльності дрібних та середніх підприємців є адекватне антимонопольне законодавство.

Вимагатиу податкової реформи й вироблення нового Податкового кодексу, де б податки мали диференційований характер, пільги для середнього бізнесу й тимчасові знижки для галузей, що потребують розвитку в Україні. Встановити прогресивний податок на капітал.

Виведення економіки з тіні. Гроші в бюджет отримувати не шляхом посилення податкового тиску, а внаслідок встановлення прозорого і справедливого оподаткування, коли олігархічні групи повинні сплачувати більше ніж середній і дрібний бізнес, а взамін отримувати гарантію безпеки бізнесу.

Ринки й базарчики, автостоянки тощо, що були захоплені у людей, переведемо у власність і підпорядкування місцевих громад, тож мешканці мікрорайонів міст стануть їх співвласниками й отримуватимуть прибуток із спільного майна.

В кожному районі міста відкрити соціальні продуктові та техномагазини.

Я виступаю за відновлення «золотого стандарту» у валютно-грошовій сфері. Валютні курси не повинні бути залежними від банківських спекуляцій або адміністративного волюнтаризму.

Я виступаю за запровадження посилення контролю над банківською сферою, негайне запровадження суттєвих обмежень на розмір відсотків по кредитах, заборону закладання та подальшого відчуження нерухомого та рухомого майна за кредити. Вимагаю скасування нетрудових доходів та знищення процентного рабства. Накласти верхню межу у позиках банківських відсотків.

Всі платежі держбюджету повинні проходити виключно через державні банки.

Я домагатимусь на законодавчому рівні участі професійних громадських організацій, які є науково-технічно і морально вартісними, у технічній перевірці роботи менеджменту підприємств і комунальних служб.

Я за встановлення мінімальної заробітної платні. Вимагатиму участі робітників у розподілі прибутків великих підприємств.

Я виступаю за захист прав вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника. Повинні бути створені міцні бар’єри на шляху демпінгового імпорту неякісних сільгосппродуктів. Держава повинна всіляко стимулювати виробництво біологічної, екологічно чистої сільгосппродукції.

Мусимо повернути й захистити природні багатства нашої землі народові й водночас стати на захист самої землі і права тих, хто її обробляє, володіти нею, не бути новим кріпаком у новоявлених феодалів-латифундистів, а стати власником своєї частки землі. Селянин має бути господарем на селі, а не жебраком й наймитом, що за копійки чи подачки жевріє без засобів для існування.

Я виступаю за безкоштовну передачу землі у приватну власність селян. Запровадження спеціального Державного земельного банку для надання довгострокових пільгових позик (під мінімальні відсотки) для купівлі реманенту та інших приладь та насіння для обробки землі. Для малих і середніх селян-землевласників на 5 років встановити податок у розмірі 5% річних, як і для об’єднань селян (сільськогосподарських кооперативів) тощо. Для великих землевласників – у 15%. Зобов’язати землевласників обробляти землі і запровадити санкції, відповідно до яких необроблювальні землі мають передаватися кооперативам селян.

Я прагнутиму прийняти новий закон про страхування інвалідності та непрацездатності з причин похилого віку (каліцтва та пенсіонерів), встановити віковий ліміт залежно до витрат сил, що потребували ті чи інші види праці.

Задля залучення інвестицій, я пропоную створити на території України спеціальні офшорні (безподаткові) зони, з відповідною інфраструктурою та жорстким забезпеченням режиму фінансової секретності для інвесторів.

Я виступаю за усіляке стимулювання розвитку наукоємних технологій та експорт відповідної продукції на світові ринки. Україна повинна перестати бути «сировинною економікою».

Прагнутиму децентралізувати і спростити діяльність служб на користь виробників енергії, казначейства й обслуговуючих служб.

Я за націоналізацію усіх об’єктів з виробництва зброї та торгівлі зброєю, а також підприємств та галузей стратегічного значення, що впливають і забезпечують національну безпеку.

Здоров’я нації та охорона довкілля
Подолання демографічної кризи

Я виступаю за виважену екологічну політику. Громадяни України мають право на чисте довкілля та якісне і здорове харчування. Всі злісні порушники цих прав повинні нести посилену відповідальність перед законом, незалежно від їх політичного та економічного статусу.

Я ініціююватиму започаткування в Україні екологічної поліції.

Реалізувати довгострокову державну програму популяризації в суспільстві здорового способу життя, що включає пропаганду духовного і фізичного здоров’я, боротьбу з наркоманією, алкоголізмом, тютюнопалінням.

Запровадити обов’язкове державне соціальне медичне страхування, яке забезпечить ґарантований базовий пакет невідкладної первинної медичної допомоги, що надається безоплатно коштом державного медичного фонду.

Реалізувати програму «Репродуктивне здоров’я нації». Заборонити переривання вагітності, окрім випадків, зумовлених медичними показаннями.

Забезпечити суворий державний контроль за якістю та цінами на лікарські препарати, особливо імпортного виробництва.

Відновити і повернути у державну власність відчужені в неї й приватизовані державні санаторно-курортні комплекси. Заборонити перепрофілювання санаторіїв. Заборонити приватизацію державних курортних та санаторних земель на всій території України.

Затвердити державну житлову програму, згідно з якою сім’я з трьома дітьми отримує державний безвідсотковий кредит, сім’я з чотирма дітьми – державний безвідсотковий кредит, 50% якого підлягає поверненню, сім’я з п’ятьма дітьми і більше – безкоштовне житло від держави. Запровадити доступні державні пільгові кредити на придбання житла для молодих сімей.

Збільшувати розмір виплат українським сім’ям у зв’язку з народженням кожної наступної дитини відповідно до показників інфляції в країні та росту цін на дитячі товари.

Заборонити рекламу тютюнових виробів та алкогольних напоїв у будь-якій формі на всій території України. Встановити кримінальну відповідальність за пропаганду наркоманії (у тому числі так званих «легких наркотиків») та сексуальних збочень.

Встановити спеціальний податок на алкогольні напої, тютюнові вироби, генетично модифіковані продукти харчування. Отримані кошти спрямовувати на програми подолання соціальних хвороб (туберкульоз, онкологічні та серцево-судинні захворювання, діабет, ВІЛ/СНІД, венеричні захворювання, наркоманія).

Створити мережу сучасних лабораторій для аналізу продуктів харчування на предмет наявності в них генетично-модифікованих організмів. Посилити кримінальну відповідальність за недотримання правил маркування та торгівлі генетично-модифікованими продуктами харчування.

Організувати належний державний контроль за охороною здоров’я працівників, санітарними умовами праці громадян та безпекою на виробництві.

Надати мешканцям регіонів України, які постраждали від техногенних забруднень, статус, прирівняний до чорнобильського.

Зберігати наявні заповідні території та парки і створювати нові рекреаційні зони.

Зобов’язати великі підприємства сировинно-інтенсивних галузей провести екологічну модернізацію засобів виробництва.

Заохочувати перенесення за межі населених пунктів на безпечну відстань усіх підприємств, що здійснюють шкідливі викиди в навколишнє середовище. Я виступаю за запровадження жорстких покарань за псування навколишнього середовища, забруднення річок, вирубку лісів тощо.

Ініціююватиму встановлення сонячних батарей на дахах будинків, нагнітачів енергії та дворових водяних бюветів. Кожний двір має бути заквітчаним та облаштований лавками та дитячим майданчиком.

Зобов’яжемо власників спортивних та культурно-мистецьких закладів надати 50% знижку для їх відвідування малозабезпеченим громадянам та дітям, дітям з багатодітних сімей та сиротам – безкоштовно (на початковому етапі – із застосування обов’язкової та гарантованої державної дотації). Відновимо пільгові центри страхування, безкоштовні юридичні консультації, медичне і соціальне обслуговування.

Я вимагаю прийняття мораторію про заборону забудов історичних центрів міст України, а також про заборону знесення і забудов дитячих майданчиків та парків і галявин на території усіх міст, містечок, селищ та сіл.

Усі історичні й архітектурні пам’ятки Києва та інших історичних міст та сіл мають бути відновлені й повернуті у спільну власність громад.

Домагатимусь перенесення з центра міста офісних компаній до спеціальних бізнес-районів (наприклад у передмістя чи до так званої «промзони»). Подібне ж ініціюватимемо й щодо виведення за межі центральних районів великих міст промислових підприємств.

Я прагнутиму збільшення кількості бюветів, дитячих майданчиків, парків, садів, фонтанів та галявин для відпочинку в усіх населених пунктах України.

Я усвідомлюю й майбутні виклики новітніх часів й тому розуміємо, що настане пора, коли часу буде менше, ніж ми думаємо. Світові загрози вже сьогодні попереджають людство про майбутні труднощі. Ми не можемо дозволити собі апатії. Проблема не є однією, їх комплекс. Брак чистої води є однією з найактуальніших. Вода є дорожчою, ніж нафта.

Ми маємо бути готові вистояти й перед загрозою глобального економічно-продуктового колапсу, до якого держава має готуватися, аби вижити і бути готовою до світових криз і викликів. В досить скорому майбутньому на нас чекатимуть світова економічна нестабільність, брак нафти і доступної енергії, перенаселення планети і міграція тощо. З року в рік ресурсів буде менше, а відтак слід розвивати власні ресурси, хоч і така економіка не дає швидких прибутків, потрібна локалізація економіки і сільського господарства (усе слід намагатися виробляти тут). Варто переписати норми законів у фінансовій практиці.

Ми маємо готуватися й катаклізмів, як природних, так і внаслідок терористичних нападів. Саме тому однією з норм військової підготовки в навчальних закладах має бути навчання навичкам поведінки і взаємодопомоги під час терористичних атак або природних негараздів. Усі ці та інші загрози, якщо держава заздалегідь не готуватиметься до них, як правило, спричинять соціальну нестабільність, поставлять під загрозу цілісність країни, культури, нації.

Освіта. Культура. Духовність

Я виступаю за усіляке сприяння розвиткові української культурної традиції – фундаментальної основи українського соціуму. Українська культура, мова, традиційний спосіб життя – основа майбутнього українського народу. Ми маємо беззаперечно домогтися україноцентричності у питаннях духовності, мистецтва, історії тощо (не забуваючи й не виключаючи при цьому наявність сторонніх чинників).

Виступаю за відродження кращих традицій української педагогіки, за подолання наслідків необдуманих реформ, що значною мірою зруйнували середню та вищу освіту в Україні.

Школа не є «світоглядно нейтральною» – вона повинна виховувати свідомих та високоосвічених громадян України. Світоглядним завданням середньої освіти є виховання поваги до власної держави, традиційної культури, родини, вчителів, старших та ровесників. Змістовно – середня освіта повинна давати максимально можливий обсяг знань з фізико-математичних, природничих та соціо-гуманітарних дисциплін, щоб забезпечити державу відповідною кількістю висококласних спеціалістів.

Я за збереження забезпечення права кожному українцеві одержати вищу освіту та зайняти керівну посаду, держава повинна турбуватися про ґрунтовну розбудову нашої системи народної освіти. З самого початку розвитку свідомості дитини, школа повинна цілеспрямовано виховувати в учнів розуміння ідеї держави. Я вимагаю, щоби особливо обдаровані діти бідних батьків, незважаючи на їхнє становище у суспільстві чи професію, отримували освіту (в т.ч. і в приватних навчальних закладах) за рахунок держави.

Одним із завдань школи є також виховання майбутніх захисників Вітчизни. Відповідно повинне бути поновлене викладання початкової військової підготовки, в комплексі із виховання відчуття дисципліни та обов’язку серед учнів. В зв’язку із глобальною небезпекою терористичних актів у середніх навчальних закладах запровадити викладання основ безпеки та громадської оборони.

Вища школа повинна бути наділена максимальною автономією у фінансовій та адміністративній сфері. Разом з тим, повинен бути налагоджений чіткий державний контроль за дотриманням стандартів якості навчання (який, втім, не повинен означати збільшення бюрократичної складової навчально-наукового процесу).

Кількість вищих навчальних закладів повинна бути зменшена. Викладач повинен отримувати достойну зарплатню, при суттєвому скороченні нинішній погодинних стандартів аудиторного навантаження.

Я також виступаю за:

• поширення україномовного середовища в російськомовних регіонах шляхом створення і гарантованої державної підтримки україномовних дошкільних і шкільних навчальних закладів;

• створення мережі курсів вивчення української мови для підготовки і підвищення кваліфікації державних службовців;

• державну підтримку програм перекладу кращої іноземної літератури українською мовою;

• визначення основних пріоритетів вітчизняного освітнього та науково-технологічного розвитку шляхом розробки програми розвитку інноваційних процесів в даних галузях, які в сукупності формують інфраструктуру економіки знань – основу майбутньої конкурентоспроможності України у глобалізованому світі;

• формування стратегічного планування розвитку пріоритетних галузей економіки з врахуванням їх збалансованого кадрового забезпечення. Це дасть можливість усунути значні структурні невідповідності між потребами економіки та обсягами й структурою підготовки і перепідготовки фахівців;

• створення належних умов для відбору талановитої молоді на всіх етапах (школа, вуз, аспірантура) для протидії відтоку високоінтелектуальної молоді за кордон. Заснування відповідних фондів, грантів, премій. Створення ефективної системи кредитів молоді для навчання та будівництва житла;

• активний розвиток тих стратегічних напрямків науки, де Україна ще займає міцні позиції. Налагодження більш тісного і швидкого зв’язку «наука – виробництво», так як більшість наших дослідників, не маючи можливість реалізувати свої винаходи у рідній країні, змушені продавати їх за кордон. Створення належних умов для залучення іноземних інвестицій у вітчизняну науку;

• подолання корупційних явищ в освітній сфері. Посилення відповідальності за отримання хабарів;

• збільшення фінансування освітньої сфери. Фінансування освіти здійснюється за залишковим принципом. Потрібно сформувати чітке розуміння того, що досягнення достатньо високого рівня соціального та економічного прогресу є неможливим в жодній державі, де наука і освіта розвиваються за «залишковим принципом»;

• посилення академічної та господарської автономії інститутів та університетів з метою підвищення якості знань та посилення науково-дослідницької роботи вузів. Слід констатувати, що сьогодні вищі навчальні заклади відіграють другорядна роль у проведенні передових наукових досліджень, які є основою елітної університетської підготовки. Відтак обсяги фінансування університетської науки є майже на порядок нижчими академічної;

• формування нового типу типу університетів — дослідницьких університетів, який комплексно поєднує . освіту, дослідження та інновації, що підвищить якість підготовки кадрів, в значній мірі буде сприяти розвитку наукоємного високотехнологічного виробництва та збільшить конкурентоспроможність країни у світі;

• розвиток етнородинної педагогіки;

• активне виховання в національному дусі;

• залучення молоді до народних традицій, починаючи ще з дошкільного віку, шляхом не тільки викладання на уроках народознавства та українознавства основ народних обрядів та ремесел, а й безпосередньою участю дітей у обрядах та знайомство з майстрами ремесел. У школах запровадити уроки українського національного танцю та вивчення основ традицій українців.

Я виступаю за збереження історичного середовища та пам’яток історії та культури, що є важливим чинником «духовної екології» суспільства. У цій сфері необхідно:

• формування і популяризація державної ідеології, яка була б зрозумілою і прийнятною для більшості населення та враховувала культурні та історичні традиції розвитку багатонаціональної країни;

• розробка та здійснення цивілізованих форм впливу на засоби масової інформації з метою їх орієнтації на поширення в суспільстві духовних цінностей, що відповідають національним цілям країни, вихованню патріотизму та громадянського обов’язку щодо захисту її інтересів;

• створення ефективних механізмів протидії «культурній експансії» західних країн, що популяризує культ споживацтва, розпусти, насилля, нівелюючи національні цінності та традиції.

• розробка Стратегії розвитку вітчизняних культурних індустрій;

• забезпечити проведення єдиної державної політики щодо вирішення питань, пов’язаних з організацією діяльності кіноіндустрії та видавничого сектора;

• вдосконалити чинне законодавства в галузі культури, чітко визначивши шляхи оптимізації фінансового забезпечення галузі з використанням недержавних джерел фінансування;

• створити механізми звільнення від оподаткування коштів, інвестованих з інших сфер діяльності у розвиток національних культурних індустрій. Вирішення питання звільнення від оподаткування меценатських і спонсорських коштів, спрямованих на розвиток даної галузі;

• розробити механізми пільгового кредитування державними і комерційними банками підприємств кіноіндустрії та видавничої галузі;

• забезпечити створення широкої загальнонаціональної мережі кінотеатрів та книгорозповсюдження, зорієнтованої на реалізацію вітчизняної продукції, зокрема досягнути забезпеченості населення закладами кіновідеопоказу: міське населення – до 2 кінозалів в розрахунку на 100 тис. жителів; сільське населення – до 4 кіно(відео) установок в розрахунку на 10 тис. жителів;

• створити умови для формування корпоративної та приватної культури благодійництва та меценатства шляхом вдосконалення відповідного законодавства;

• створити ефективну систему контролю відповідних державних структур за належним рівнем збереження інвесторами історичних пам’яток з встановленням більш жорсткої адміністративної і навіть кримінальної відповідальності в разі пошкодження, руйнування історичних пам’яток чи використання їх не за призначенням.

Я за збереження та утвердження у суспільстві світоглядних цінностей традиційного християнства. Усіляко сприятиму конструктивній діяльності традиційних християнських конфесій (православної та католицької обох обрядів, класичних протестантів) в ділі утвердження цих цінностей. Разом з тим, я визнаю принцип свободи віросповідання та чіткого розмежування сфери компетенції держави і релігійних конфесій. Держава не втручається у сферу канонічного права та догматики релігійних організацій.

Визнаю провідними Церквами в Україні УПЦ та УГКЦ. Вітатиму і підтримуватиму створення єдиної Української Помісної Церкви.

Виступаючи за традиційні сімейні цінності, я вимагатиму заборони діяльності релігійних та псевдорелігійних сект, рухів та тоталітарних організацій (конфіскації їхнього нерухомого майна у власність місцевої громади) і підтримуємо християнські цінності та традиції. В Україні мають бути заборонені тоталітарні секти. Я за свободу всіх релігійних віросповідань в межах держави, поки вони не загрожують її існуванню та не виступають проти моральності та моральних почуттів української нації.

Виховання у школах мусить мати такий характер, аби виховувати душі і тіла для захисту Батьківщини, проте таким чином, щоби не піддавати їх небезпеці, а натомість уможливити підвищення моральних і культурних якостей молоді.

Прикінцеві положення

Історія довела, а сучасність підтвердила те, що успішна державотворча нація мусить мати: лицарів політики (свідомий своєї відповідальності й освічений національний Провід), лицарів віри (щиру національну Церкву), лицарів-воїнів (міцне національне Військо), лицарів праці (успішні національні трудові, грошові та наукові верстви) та лицарів пам’яті (хранителів національних спадщини предків та надбань минулого). Усіх їх має взаємооб’єднувати та взаємопов’язувати триєдність спільної мети: велич держави, добробут народу й окремішність крові. Ми мусимо зберігати старі цінності, плекати минулі скарби і, спираючись на них, творити нові закони, оновлені чесноти та новітню життєздатну і чисту націю.

Відтак наш обов’язок, а надто в умовах викликів сьогодення, опанувати усіма тими державотворчими джерелами, аби досягти і забезпечити нащадкам цих три складових існування нашого величного народу на нашій споконвічній Батьківщині та у нових заселених ним землях.

Ніхто не збудує нам державу окрім самих нас. Ніхто не зробить її дійсно українською окрім самих нас. Ніхто не покращить наше життя й не захистить націю на нашій споконвічній землі, окрім нас самих.

Павло Гай-Нижник




 
matrix-info БУЛАВА