Павло
Гай-Нижник

ПАВЛО ГАЙ-НИЖНИК

Біографія

Гай-Нижник Павло Павлович – громадсько-політичний діяч. Доктор історичних наук (2008 р.). Академік Української академії наук (2010 р.).

Член політради Правого Сектору. Провідник ВО «БУЛАВА». Учасник Помаранчевої революції (2004 р.) та Революції Гідності (2013–2014 рр.) у Києві.

Народився 28 травня 1971 року в м.Дунаївці Хмельницької обл. в сім'ї інтелігенції.

Середню школу закінчив із срібною медаллю. Був курсантом Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку. Служив у лавах Радянської армії.

Освіта вища. Закінчив історичний факультет Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту (1995 р.).

З 1995 р. живе і працює в Києві.

З 2013 р. працює старшим науковим співробітником у Національному науково-дослідному інституті українознавства і всесвітньої історії.

Голова міжвідомчої Експертної ради з питань національностей, національних меншин та захисту українців у світі Громадської ради при МЗС України (з 2013 р.). Голова Громадської ради Музею плакату України (з 2014 р.). 2014 р. у Деснянському районі (на Троєщині) започаткував створення Музею української пропаганди.

2012 р. брав участь у виборах до Верховної Ради за списком (№ 7, як безпартійний) Української національної асамблеї.

У червні 2012 р. був включений у «Список – 300» – авторитетних і найвідоміших українців (представників інтелігенції, науки, освіти, мистецтва, політики і громадських діячів), що створили «Всеукраїнський Комітет на захист української мови».

2 липня 2010 р. обраний академіком Української академії наук.

2007–2012 рр. – старший науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України.

2008 р. достроково захистив докторську дисертацію у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка («Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. – квітень 1918 р.)»).

Закінчив докторантуру історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2005–2008 рр.).

2004–2005 рр. – доцент кафедри історії та теорії держави і права Національної академії державної податкової служби України.

У 2001–2004 рр. працював старшим викладачем Криворізького державного пед.університету та провідним науковим співробітником відділу економічної реформи та удосконалення управління фінансовою системою Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України.

2000 р. захистив кандидатську дисертацію у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка («Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П.Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.)»).

Закінчив аспірантуру Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського Національної академії наук України (1998 р.). Після аспірантури працював в цьому ж Інституті.

Автор і співавтор 17 наукових книг з історії України, організації державної служби, фінансово-економічних проблем. Автор понад 600 наукових досліджень, 2 індивідуальних та 3 колективних збірок поезій.

Нагороджений багатьма відзнаками, зокрема Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня (2006 р.) та Почесною грамотою Міністерства освіти та науки України (2007 р.).

Одружений. Виховує доньок Дзвениславу та Яснославу.

Засуджений не був.

Особистий веб-сайт: www.hai-nyzhnyk.in.ua