"НАЙВИДАТНІШИЙ ЛІДЕР СУЧАСНОСТІ" – МИЛЬНА БУЛЬБАШКА ОТОЧЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА: НЕУСВІДОМЛЕННЯ ОЧЕВИДНОГО

Завантажити файл, PDF

Опубліковано: Гай-Нижник П. "Найвидатніший лідер сучасності" – мильна бульбашка оточення Президента: неусвідомлення очевидного // Павло Гай-Нижник: Facebook. – 2023. – 31 жовтня [Електронний ресурс] https://www.facebook.com/photo/?fbid=6916265655098794&set=a.198016753590418

Про що свідчить і що підтверджує матеріал, опублікований у журналі «Time» (тезово – штрих кодом про давно відоме):

✓ Зеленський як був абсолютним профаном у політиці, так ним і залишився;

✓ Зеленський так нічого й не зрозумів, що свідчить про його нездатність до критичного та аналітичного мислення;

✓ Зеленський не здатен мислити в державному сенсі адекватно, системно і стратегічно;

✓ Зеленський не спроможний визнати власну відповідальність за власну ж роботу і помилки й перебуває (за навіюванням свого оточення, яке грає на його комплексах) поза реальністю, страждаючи на синдром наполеона й звинувачуючи у всіх невдачах президента України іноземний політикум союзних держав (при цьому винні вони, у його підсвідомості, більше за путіна та росію);

✓ Зеленський не має авторитету у колах влади та серед вищого керівництва ЗСУ; йому не суперечать, його використовують та ігнорують;

✓ Офіс Президента, у тому складі, що існує зараз, – балаболи та ідіоти, які переймаються власним піаром і статками та які перші ж підставлять, злиють і зрадять Зеленського, що з власної волі став заручником обмеженого угруповання у верхівці ОП;

✓ все, що наговорив за останній рік Зеленський та офісні голохвастови в бік НАТО, США, Польщі тощо, їхній дитячий шантаж і безпідставні звинувачення рано чи пізно мали дати зворотній політичний ефект і ображатися варто на самих себе, а не на союзників, в тому числі й щодо бардаку у внутрішній політиці (притчею во язицах стала заява про відсутність в Україні корупції на тлі численних корупційних скандалів і ще безліч чого; кадрова ж політика перетворилася вже не на цирк, а на трагікомедію під час війни);

✓ Офісу Президента, насправді, начхати на долю держави Україна, його керівництво і радники становлять загрозу національній безпеці;

✓ Уряд України є статистом і порожнім місцем, смітником з маріонеток і примітивних невігласів;

✓ усі владоможці так вже забрехалися, що й самі заплуталися де, хто, що і коли брехав та кому...

✓ українська влада зневажається за кордоном й сприймається як діти, що загралися в дорослих (чому її терплять і приймають? терплять, бо війна; приймають, бо війна і присутня велика повага до українського народу та його війська).

І головне: так просрати свій історичний і долевий шанс міг лише.........

Слава Збройним Силам України та Українській Розвідці.

І збережи, Боже, наших союзників разом з нами.

П.С. До речі, цей матеріал (в «Time») був написаний С.Шустером на пропозицію Офіса Президента України. Саме тому його було допущено до ОП і надано можливість поговорити з оточенням В.Зеленського; саме тому те оточення було відносно відвертим, але говорили усі з метою задуманого сценарію: єдиний, хто вірить – Зеленський; єдиний, хто бореться – Зеленський; єдиний видатний лідер сучасності – Зеленський! І саме тому після виходу статті, голова ОП А.Єрмак, розмістивши виноску на те число журналу, написав на своїй сторінці: «Дуже важливий репортаж». Проте невдовзі Єрмак витер свій допис. Чому? Тому, що ця маячня давно усім набридла і тому, що дійсність – не така! Тому, що С.Шустер не працює у єдиному марафоні й не зрозумів сценарію, заготовленого для штатних лизоблюдів; не змалював прислужницьки те, що імітували йому у президентському Офісі, а зробив власні (суб'єктивні, але не безпідставні) висновки, співставляючи враження від почутого і побаченого в ОП з власною аналітикою. І незалежна думка й опублікована стаття американського журналіста виявилися, в підсумку, зовсім не такими, як розраховували в Офісі Президента України. І вона, у своєму загалові, нікого не здивувала, окрім оточення В.Зеленського й, думаю, його самого. Селяві...