Павло Гай-Нижник

ТАКТИЧНИЙ УСПІХ ПУТІНА АБО ПРО ЩО ВЕСТИМУТЬСЯ ПЕРЕГОВОРИ

Завантажити файл, pdf

Якщо ви думає, що перемовини вестимуться про «справедливий мир» між РФ та Україною й завершаться відносно швидко, то ви нічого не думаєте...

НЕ Україна вирішуватиме, на які поступки йти заради миру. Про перемогу не йдеться. І це лише перший наслідок п’ятирічної одержимості мирною манією Зеленського та міжнародної «політики» Офісу президента.

Це буде складний поетапний процес. Путін покладе у його фундамент не лише Стамбульський проєкт (нейтралітет, не вступ до НАТО, демілітаризація, денацифікація тощо), доповнений сучасними тереновими захопленнями та «нелегітимністю» Зеленського.

Позаяк усе це – лише похідне від його гранд-стратегії. І Україна в ній лише один з кластерів матриці. Так-так, ура-патріоти – лише один зі складових, а не пупець світової геополітики (якої, як відомо від «геніїв» з Офісу президента України, – не існує).

Іншими кластерами буде те, про що Путін давно говорив і вимагав (у нашого політикуму та експертів – коротка пам'ять та аналітична короткозорість).

Йтиметься про багатошарові перемовини щодо нової поліцентричної реальності, яку прагне досягти Росія та її потужні друзі (Китай, Бразилія та Індія).

Власне, на цьому етапі Москва покладе на вагу й питання (дозовано), що стосуватимуться «сітки безпеки» в Європі, інфраструктури НАТО, скасування санкцій, перегляду деяких аксіом в роботі Світового банку, СОТ, економіки та енергоресурсів, іранської ядерної програми та Близького Сходу, угамування проксі- та гібридних війн, питання Арктики, космічні теми і контролю над розвитком ШІ, контролю над ядерними та звичайними озброєннями, про стратегічні наступальні озброєння, про розміщення систем ПРО і загалом про ракети середньої і меншої дальності, «про заходи забезпечення безпеки Росії та держав-членів НАТО», загальної стратегічної стабільності тощо.

Саме цей комплекс питань насправді Путін назвав «усуненням першопричин», а не «українське питання». І саме ці кластери намагатиметься інкорпорувати в перемовний процес кремлівська дипломатія і Путін.

Усе це триватиме довго і нудно, а заодно дасть передишку Росії, її фінансово-економічному колапсу в очікуванні політичних змін в Європі та США (до яких докладатимуться кремлівські пропаганда і спецслужби), в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, на Глобальному Півдні і Близькому Сході.

Щодо нас – то тут усе доб'ють наші так звані політики і злодії в ній. Якщо, звісно, суспільство не припинить мислити на рівні ура-патріотичних шарікових і якщо його політична пам'ять не буде як у золотої рибки. Все ще попереду...

Переговори будуть (якщо будуть) складними, хитрими, оманливими, плутаними, слизькими і підступними (і не лише з боку Кремля)... Головне, щоби від України у переговорній команді були не офісні вискочки і не «стамбульські» клоуни, а фахові дипломати, які є в розпорядженні нашої держави.

Сподіваюся, протягом цього важкого і контроверсійного процесу відбудеться щось, що його й зірве і дехто прозріє...

P.S. Додам також про дитячі сподівання Зеленського на чудодійний ефект від угоди про рідкоземельні метали, за які «мудрий» український нарід вхопився як за чергове спасіння. «Рідкоземельні» вони лише з назви і їх в США та по світові більш ніж достатньо. Крім того, добувати їх в Україні ніхто не поспішатиме, позаяк вони хоч і «рідкоземельні» з назви, але важкодоступні у справі ще з огляду на рельєф покладів в Україні.

В США більш ніж достатньо цих ресурсів. Європі вони потрібні поскільки-постільки, позаяк ЄС через Німеччину вже досяг угоду про літій, який дійсно потрібен їй саме зараз, з Сербією, де вже розроблені одні з найбільших родовищ літію у світі.

Що ж до США, то українські копалини їм не потрібні наразі (30-ть з лишком років ніхто цим не переймався і от на тобі – рятівна соломинка для дурнів).

Чому США в особі Трампа заговорили про це? Тому що з подачі Зеленського ці родовища можна за безцінь застовбити де-юре за собою на майбутнє (щоб було, як робить гарний ґазда). Тим паче, що платити за це Вашингтон не збирається, Трамп вже вважає їх оплатою за допомогу з боку США.

Мрійники разом з Зеленським вигадали собі, що за них Америка воюватиме з Рашкою. Ну не смішно? Родовища про запас (а чому б ні). Крім того читайте Трампа. Він чітко сказав: будуть вони (родовища) не російськими чи російськими – йому байдуже. Про що це? Про те, що за гіпотетичного завершення війни (для США байдуже з яким розподілом територій), Вашингтон апелюватиме до угоди з Києвом на право розробки родовищ. Москва з легкістю перезаключить її зі свого боку (в обмін на санкції тощо) і обидві сторони подадуть це як ще один «важливий крок до врегулювання міжнародної безпеки на шляху до всезагального миру».

А український чемберлен привезе вам мир... Вивчили з історії, що то означає?

Ап... і фокус... Селяві.