Плинність
поезії
Вона прийшла…
Мряка з дощем переплел́ись
Так млосно і розт́яжно т́ужно,
Що небесами розляглись
Чеканням хмари. Незворушно
Спливає в краплях час по склу
І тільки вітер про барвистя
Чуттів шепоче їй й крізь млу
Розтихо кличе тр́емтом листя.
Вона прийшла із сонцем в жменьці,
Все світлом вмила й враз здійн́яла
Розсиплі пр́омені у серці,
Й веселка Всесвіт обійняла.
Павло Гай-Нижник
13 вересня 2011 р.

.jpg)











05.hai-nyzhnyk.jpg)























































_s.jpg)







_s.jpg)
_s.jpg)
_s.jpg)
_s.jpg)

_s.jpg)
_s.jpg)
_s.jpg)
_s.jpg)

