Павло Гай-Нижник

ЗЕЛЕНСЬКИЙ І ЗАЛУЖНИЙ Є ЛИШЕ ЗНАРЯДДЯМ У ПОЗАЛАШТУНКОВІЙ БИТВІ ЄРМАКА І ПОРОШЕНКА ЗА ВЛАДУ. В ЇЇ ЗАРУЧНИКАХ – УКРАЇНА

Опубліковано: Гай-Нижник П. Зеленський і Залужний є лише знаряддям у позалаштунковій битві Єрмака і Порошенка за владу. В її заручниках – Україна // Facebook: Павло Гай-Нижник. – 2024. – 31 січня. URL: https://www.facebook.com/photo/?fbid=7254301414628548&set=a.198016753590418v

Залужного все одно відправлять у відставку, – переконана The Financial Times. На нараді у понеділок президент України Володимир Зеленський заявив головкому ЗСУ Валерію Залужному, що звільняє його, повідомив The Washington Post високопоставлений український чиновник, знайомий із ходом розмови. Зеленський сказав Залужному, що українці втомилися від війни, а міжнародні союзники сповільнили надання військової допомоги, тому, можливо, новий командувач «оживить ситуацію». За словами двох людей, знайомих з переговорами, на зустрічі виникли розбіжності з приводу того, скільки солдатів Україні необхідно мобілізувати цього року. Залужний запропонував призвати близько 500 000 осіб, що Зеленський вважає недоцільним з огляду на брак обмундирування, зброї та навчальних приміщень, а також потенційні проблеми, пов'язані з мобілізацією. Залужний заперечив, що Україна вже відчуває брак військ через зростаючі втрати і їй потрібно відповідно 400 000 нових солдатів, яких планує мобілізувати Росія. За словами джерел, також очікується, що буде звільнено старших офіцерів штабу Залужного. За даними ВВС, протягом останніх місяців Володимир Зеленський уже не раз був близьким до того, аби відправити Валерія Залужного у відставку.

А The Economist, своєю чергою, стверджує: головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний відповів відмовою на пропозицію Володимира Зеленського обійняти посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони. Крім того, начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в останній момент відмовився обіймати посаду головнокомандувача збройних сил країни. Близький колега наголосив: він не претендував на місце Залужного. Також як кандидата розглядали командувача Сухопутних військ Сирського. За даними The Times, він теж відмовився від пропозиції. І Зеленському довелося відступити. Видання пише також, що Зеленський постійно перебуває в присутності і під впливом радників й Залужному дуже важко було коли-небудь поспілкуватися з президентом сам на сам і саме тому президент України, що перебуває у теплій ванні, далекий від розуміння реалій фронту. Попри те, що Зеленський та Залужний регулярно бачаться на засіданнях ставки головнокомандувача, засвідчує відомий усім факт ВВС, вони вже досить давно не спілкувалися без присутності глави Офісу президента (а того дня Єрмак був в Ужгороді на переговорах з главою угорського МЗС Сійярто; на нараді ж був присутнім міністр оборони Умеров).

Отже, Зеленський так і не набув політичного та державницького мислення, не є самостійною політичною фігурою і фактично став маріонеткою в руках голови ОП Єрмака та радників Офісу, які прагнуть засобами президента замкнути коло узурпації влади в руках "кардинала" та його почту. Тож Зеленському, аби набути політичної суб'єктності й вивести державу з превентивної турбулентності, що загрожує падінням у прірву, слід позбутися одіозного "керуючого" та його кліки, проте навряд чи президент на таке здатен. І це вже є питанням національної безпеки.

Разом з тим, президент мусить зважати на думку Заходу, який вимушено терпить увесь цей бедлам тільки з огляду на геополітичну і воєнну загрози з боку Путіна та Російсько-Українську війну. Міжнародною ж політикою України, знову ж таки, керує ОП на чолі з Єрмаком, а голова МЗС Кулеба є лише статистом і дипломатичним лузером.

Натомість у тіні боротьби ОП з Залужним за керівництво в ЗСУ чітко проглядається й фігура іншого вигодонабувача – Порошенка, який прудко підіграє розвиткові суперечки й активно, через своїх маріонеток, підкидає хмизу у вогонь розбрату, несамовито прагнучи, за будь яку ціну, повернутися до влади. І тут важливо, аби Залужний й усе українське суспільство усвідомлювали це і не стали розмінною картою у грі за власну владну ненажерливість захланої третьої особи, яка маніакально намагається досягти політичного реваншу.

Відтак, Зеленський і Залужний, протиріччя між якими сягнули критичної межі і вийшли вже на особистісний рівень, є наразі лише знаряддям у позалаштунковій битві Єрмака і Порошенка за владу (один намагається її втримати і зміцнити, інший – намагатиметься знов здобути), а в її заручниках – держава Україна.

Утім, Порошенко все ніяк не може усвідомити, що його час незворотньо минув, впливи його далекі від ним же уявних і навіюваних його ж прислугою, а от деструкція ("без мене хоч потоп") – суттєва. Проте вороття на очільництво державою для одержимого владою і грішми діяча вже давно є примарою його власної ж психіки.

Вочевидь, указ про звільнення Головкома буде підписано незабаром, як тільки но знайдуть йому заміну, а сам Залужний вже планує звільнитися з армії. За таких обставин відставний генерал перетвориться на потужного політичного важковаговика (якщо вирішить йти у політику) і тут постане цілком резонне питання: чи готовий він до такої ролі як самостійний гравець, що спроможний сформувати належну команду і залучити притомних союзників? Тоді політичний ландшафт і конфігурація важелів і противаг у політикумі України можуть суттєво змінитися...

Тим часом на тлі можливої воєнно-політичної розгерметизації України до її столиці терміново відряджено "ремонтника" і "вправлювача політичних мізків" з центру управління геостратегічними польотами: заступниця державного секретаря США Вікторія Нуланд прибула з робочим візитом у Київ.